Світло між рядками

2. Самотність

Цей вірш — частина мого творчого шляху, написаний багато років тому російською мовою. Я залишила його без змін, з поваги до часу й внутрішнього стану, в якому він народився. Законодавство України дозволяє автору публікувати власні твори мовою оригіналу.

Как одиноко, больно, холодно
Сидеть одной в забытии,
А может быть кому-то и не все равно 
Мне больше некуда идти.

А может есть куда, не знаю. 
Куда-нибудь, где нет меня.
Где все на всех на всё плевать,
Скажите где, буду бежать.

Буду бежать что есть всей силы, 
Буду бежать как от могилы,
Туда, где не забудут и не вспомнят,
И лихим словом не по-помнят.

Где все сбываются мечты,
Где будешь ждать и ты…
Кто ты такой не знаю я
Увидеть бы хоть раз тебя

Чтобы обнял, к себе прижал, 
Какое слово бы сказал.
Такое, чтобы потеплело 
И на душе похорошела

И чтобы все на свете… светлее стало
Чтобы душа моя сияла
На сердце лёд растаял бы
Будто услышал бог мои мольбы…

И вот прошли с тех пор года
Текло время, словно вода
И до меня всё же дошло
Разбить “программу” время пришло…

Конец пришёл моей точке 
В столь одиночной тишине
Я словно рушила стену
Быть может даже не одну.

Преграды вновь разбила я 
Словно расправив крылья
И полной грудью я вздохнула 
Свободу я себе вернула…




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше