Ми знову здійснили переміщення, опинившись в іншому світі. Він був не наш, а казковий, наповнений дивом, Світ Фей.
Світ Фей — це не просто ліс, а живе, дихаюче диво, оповите вічним сутінком і сріблястим магічним сяйвом. Тут кожен листок, кожна травинка є вмістилищем таємниці. Повітря насичене солодкуватим ароматом невідомих квітів і ніжним теплом, що виходить від гігантських, столітніх дубів. Струмок під зеленим склепінням співає таємничу, тиху мелодію. Усюди панують незвичайні квіти: гриби-світильники випромінюють глибоке фіолетове та блакитне світло, а орхідеї-вогники мерехтять, ніби зірки, що впали на землю. Самі Феї, немов іскри радості, кружляють у повітрі, залишаючи за собою ледь вловимий, золотистий слід чарівного пилку.
Не встигли ми навіть перевести подих, як до нас підлетіла ціла хмара фей, які почали захлинаючись радісно щебетати:
— Нарешті! Нарешті прийшли чарівні маги, щоб нас врятувати! — вигукували вони з надривною надією.
— Ви про що, чарівні феї? — здивовано запитав Валкреон. Його очі розширилися від абсолютного нерозуміння.
— Бачиш, вони нічого не знають! — хвилюючись, зашепотіла одна з фей до сусідки. — Можливо, це не вони...
— А можливо, — заперечила інша, — їм просто не повідомили про їхню велику місію!
— Що ж, це насторожує. Побачимо, що скаже наша Головна Фея, — підсумувала третя, намагаючись зберегти спокій.
— Нічого не зрозуміло, і це турбує, — похмуро пробурмотів Валкреон.
— І де нам знайти Вашу Головну Фею? — терпляче поцікавилася Люксіана, намагаючись розрядити напругу.
— А вам вона навіщо? — спитала граційна Фея, щойно підлетіла до них. У її погляді відчувалася мудрість та загадкова сила.
— Для того, щоб поспілкуватися, — прямо відповів Валкреон.
— Це я, — м’яко усміхнулася Фея. — Моє ім’я — Іза.
Маги по черзі представилися, відчуваючи, що ця зустріч може змінити їхню долю:
— Я Люксіана, — мовила жінка-маг.
— А я Валкреон, — відповів чоловік-маг.
Головна Фея запропонувала продовжити розмову у своєму замку. Передчуваючи важливі відкриття, вони відправились туди. Її замок був невеликий, але збудований зі світла та магії, і вражав своєю невагомою красою. В одній із кімнат, де панував спокій, Іза почала розмову.
— Що привело Вас до нас? — запитала вона, пронизуючи їх поглядом.
— Мабуть, ваші проблеми, які ми раптом можемо вирішити, — відповів Валкреон, підкреслюючи їхню непевність.
— Тобто ви не певні? — Іза злегка насупилася.
— Так, ми не певні. Ми не з власної волі стали подорожніми світів, — пояснив Валкреон. — Нас змусили до цього.
— Все цікавіше... — прошепотіла Фея, зацікавлено схиливши голову.
— Ви не уявляєте, наскільки, — підтвердив Валкреон.
— Гаразд, можливо, наш спільний інтерес важливіший, — мовила Іза, повертаючись до суті.
— А що ж у вас трапилось? — з глибоким співчуттям запитала Люксіана.
— Якщо вам справді цікаво, то я розповім. Наші біди зростають: стали безслідно зникати Феї... Але це лише початок.
— І що ж іще? — Валкреон нахилився вперед, відчуваючи, що наближається до розгадки.
— Наші чарівні квіти, що є джерелом магічного пилку, почали гинути і менше його виготовляти. А деякі квіти взагалі гинуть. З нами таке вперше, і це загрожує існуванню нашого світу.
— Я думаю, ми зможемо вам допомогти, — впевнено відповів Валкреон і продовжив: — Якщо ви допоможете нам.
— І чим я можу Вам допомогти? — стривожено запитала Фея.
— Нас цікавить один хлопець чи юнак, який міг колись потрапити до Вас. Ви нам розповісте про нього все, що знаєте.
— Це всі умови? — уточнила Іза.
— І ще одна, — мовила Люксіана, її голос звучав рішуче. — Ви поділитеся своїми магічними знаннями.
— Ну що, ви згодні на цей обмін? — запитав Валкреон.
Трохи подумавши, Іза відповіла, її очі засвітилися надією:
— Добре, я згодна. Довіряюсь вам, гірше все одно не буде.
— Тоді ми почнемо з пошуку причини, що руйнує ваш світ. А для цього нам потрібно познайомитись із вашим королівством.
— Згода.
Вона викликала до себе двох фей і мовила:
— Це Ія та Ло. Вони вам покажуть наше королівство.
І звернулась до своїх фей:
— Дівчата, покажіть гостям всю красу й біль нашого світу. Будьте щирі.
І вони відповіли, відчуваючи свою важливість:
— Звісно, наша чарівна Ізо!
І вони вирушили на екскурсію магічним світом фей.
#654 в Фентезі
#153 в Міське фентезі
#2447 в Любовні романи
#637 в Любовне фентезі
Відредаговано: 28.12.2025