Ми перемістились у тихе підводне місто, де був Вей та принцеса Розалі. Вони перебували у закинутій та напівзруйнованій будівлі. Вони були здивовані, що ми їх знайшли. Вей вже був налаштований використати магію Чарівної Перлини проти нас. Валкреон заблокував магію Перлини, направивши енергію тризуба на магічний артефакт. Вей та Розалі були вражені. Валкреон не наближався, щоб не налякати, і заговорив перший.
— Ми вам не вороги, ми прийшли поговорити, — мовив Валкреон.
— А хто ви і що тут робите? Про що? Нам немає про що з вами говорити. Вас король Ейр підіслав? — запитав Вей.
— Помиляєшся, Вею. Ми самі прийшли.
— І про що ви хочете поговорити? Авжеж самі! — з легкою глузливою посмішкою кинув Вей.
— Про вас. Про Перлину, — відповів Валкреон.
І раптово заговорила сама Розалі.
— Я не повернусь до батька.
— Ми не просимо тебе повернутися до батька, — мовила Люксіана.
— Але Перлину доведеться повернути, — сказав Валкреон.
— Ні, нізащо! — вигукнув Вей.
— Ми не можемо повернути Перлину, без неї батько легко нас знайде, — додала принцеса.
— У вас вибір без вибору, — додав Валкреон.
— Хто тобі сказав, що з Перлиною твій батько вас не знайде? Ми ж знайшли, — звернулася Люксіана.
— Це я їй сказав, — з викликом мовив Вей.
— А тобі, хіба можна довіряти? — різко запитав Валкреон.
— Не зрозумів, — сказав Вей, ніби з подивом.
«Зараз зрозумієш», — подумали маги.
Люксіана швидко створила захисний бар’єр у вигляді магічного кола над принцесою, щоб та не заважала і була в безпеці. Тим часом Валкреон спрямував тризуб на Вея. Світло тризуба почало підніматися від ніг до голови Вея, і Валкреон відчув, що в ньому ще хтось живе. Не гаючи часу, він метнув у Вея сліпучу енергетичну кулю, яка з гучним тріском вирвала з його тіла тритона, що своєю поведінкою був схожий на чортеня. Тіло Вея обм'якло й осіло на підлогу. Принцеса спочатку перелякалася за свого коханого, а потім була здивована. А тритон, тікаючи, кинув:
— Ха, здогадався все-таки Маг, але ще не кінець, побачимось.
Тритон тільки це й мовив, а потім розчинився у повітрі.
Валкреон, на мить затримавши подих, опустив тризуб і зробив крок до нерухомого тіла Вея. Він нахилився і поклав руку на його груди, перевіряючи пульс.
— Він живий, — констатував Валкреон, підводячись. — Лише знесилений і спить, бо багато втратив енергії. Тритон виснажив його.
Поки Валкреон говорив, Люксіана вже була біля бар'єру. Її обличчя пом’якшало, вона торкнулася мерехтливої енергетичної стіни.
— Розалі, все добре. Ти в безпеці, — її голос був тихим, але твердим. — Це був не твій Вей. Це була маніпуляція. Я приберу бар’єр.
Магічне коло беззвучно розчинилося в повітрі. Принцеса, яка досі була напружена, як струна, кинулася до Вея. Вона впала навколішки біля його тіла, обережно торкнувшись його обличчя, ніби боялася, що він розсиплеться.
— Що, що це було? Що ви зробили? — її голос тремтів, у ньому змішалися страх і відчай.
— Той, кого ти знала, як Вея, був одержимий, — пояснила Люксіана, м'яко присідаючи поруч. — Схоже, тритон керував ним, використовуючи його почуття до тебе як ключ. Його план втечі і викрадення Перлини був не заради вашого кохання, а заради доступу до перлини, про який він говорив.
Розалі підняла заплакані очі. Вона подивилася на Люксіану, потім на Валкреона, і нарешті, на Перлину, що лежала за кілька кроків, випавши з руки Вея, коли тритона вигнали.
— Він кохав мене, — прошепотіла Розалі, притискаючись до грудей непритомного Вея.
— Можливо, справжній Вей кохає тебе, — Валкреон підійшов до Перлини і обережно підняв її. Артефакт в його руках знову засяяв м’яким, чистим світлом. — Але тінь у ньому мала іншу мету. Він обманув тебе, сказавши, що Перлина захистить вас від твого батька. Насправді ж вона була його квитком до абсолютного Хаосу.
Валкреон подивився на Розалі суворим поглядом.
— Ми забираємо Перлину та повертаємось. Питання лише в тому, ви з нами чи без? — мовив Валкреон.
Принцеса трохи задумалась. А потім мовила.
Хоч батько і буде гніватись, але ми з вами.
— Не бійся, ми вас захистимо, — відповіла їй Люксіана.
— Тоді добре, — сказала принцеса.
Валкреон обережно взяв на руки непритомного Вея, а Люксіана взяла за руку Розалі. Вони створили портал і стали переміщуватися у кімнату замку, де починали свій ритуал.
#219 в Фентезі
#41 в Міське фентезі
#888 в Любовні романи
#237 в Любовне фентезі
Відредаговано: 03.01.2026