- Мене звинуватили у підробці грошей, - почала Юліанна. - Я пройшла суд, встановлення справедливості та інші проблеми. Згадувати цю ситуацію ненавиджу, але це було у моєму житті. Отже, я не винна. Взагалі-то, - дівчина зверталась до Саші. - Я б хотіла зрозуміти, чи правда ситуація з моїм хлопцем. Та чи повністю моїм?
- Юліанно, будь ласка, просто вислухай! - Заблагав хлопець. - Так, в мене була дівчина, але я ж казав, що покинув її майже одразу. Вона писала мені, що не може жити без мене, набридала мені постійно та ще й не відразу розповіла своїм знайомим, що я її покинув. Не знаю, чому Аліса перекаверкала це все.
- А ось у мене повністю все правда. І так, Ірині батьки допомогли мені відкупитись. Я розумію, що мені не має прощення, але хоча б зрозумій. Я був малим і без мізків, - намагався пояснити Макс.
- Це не виправдовує тебе, - це все, що змогла відповісти Аліна. Розмовляти не хотілось і лише Каріна, яка обіймала її, тримала у свідомості.
- Отже, що ми маємо. Аліса, скоріше за все, втратила свої зв'язки та гроші. Саме тому всю інформацію вона просто-таки не перевірила. То чому б нам не зробити вигляд, що ми дійсно її боємося? Вона ж бажає саме страху, то вона його і отримає, - план Вані здавався усім досить не поганим. Компанії переглянулись.
- Тобто, я правильно розумію? Дві історії з трьох не докінця правдиві, але ми зробимо вигляд, що Аліса влучила в ціль. Гаразд, а що буде далі?
- А ось далі ми все вирішемо з ранку. Зараз усім потрібен відпочинок. Тому...
- А що це у вас тут відбувається? - Не зрозуміла Ада, яка виринула з будинку. - Я відволіклась на п'ятнадцять хвилин, бо зателефонували зі студії, а у вас вже щось відбулось?
До дівчини підійшла Каріна. Двоюрідна сестра була не в силах щось пояснювати. Вона просто посунулась ближче до Влада.
- Адо, в нас знову проблеми. Тут і так вистачає народу, який ми в це вплутали, тому будь ласка, їдь додому, люба. І вибач за незручності.
- Та все ок. Я знаю про якісь преблеми в Аліни. З нею, до речі, все добре? - перелякалась дівчина.
- Майже.
- Гаразд, якщо треба буде допомога, я готова. Лише зателефонуйте, - вони обійнялись.
Ада попрощалась з усіма і майже одразу покинула територію будинка. Чи стало від цього легше? Не відомо. Але усі знають одне. Команда "Театр болю" ширшає. Єдине питання, що Алісі зробили друзі фотографа та як виправити усе, що сталось за два дні? Можливо, ніч усе поставить на місця?
*
Ранок всі провели у роздумах. Майже усі гості пороз'їжались, після учорашого мало хто хотів лишатись в домі. На сніданок обидві команди зібрались в залі. Каріну з Аліною важко було заспокоїти через зіпсований вечір, та вони змогли зібратись.
- Ось, Яно, теперішня адреса Аліси, здобув, як ти й просила. А навіщо тобі вона? - Ваня простягнув записку дівчині.
- Я думаю поговорити з нею. Можливо щось взнаю. Ми колись були подругами, думаю, вона мені якусь інформацію розповість взамін на гроші чи роботу. Бо, якщо вона майже ніякої інформації про нас не дізналась правильно, то з цими речами в неї не все добре. Звісно, я буду брехати про наше теперішнє життя, страх до Аліси і таке інше. Бо ми вирішили її провести. Але, що робити, якщо вона розповість про свої плани, я не знаю...
- Ти не можеш туди їхати одна, Аліса може тобі щось заподіяти. - Обурився Єгор.
- Давайте, я поїду з тобою, - відгукнулась Надя, - також потрібно зрозуміти, що наша команда їй заподіяла. Разом ми з Яною щось вигадаємо.
- Чудова команда! Дві маленькі сірі мишки, без образ тільки, але це правда, збираються брехати дівчині, яка ледь не вбила шість акторів. Смішно, - виклала свою думку Іра.
Єгор і Тімка затурбувались. Проте вирішили, що в разі чого, дівчата одразу повідомлять їм. Відпускати їх було важко, але саме вони не викликатимуть в Аліси підозри. Тож вони зібрались і, викликавши таксі, поїхали.
До потрібної адреси дівчата дібрались через півгодини. Знайшли потрібний будинок, подзвонили. Довго ніхто не відчиняв дверей. І якби Аліса знала, хто стояв за дверима, точно не відчинила б. Це було зрозуміло по її виразу обличчя.
- Які гості. Шкода, що в мене хліба зі сіллю немає. Чого тобі, зраднице? - Звернулась Аліса до Яни. Надя нахмурилась, бо незрозуміла, до чого слово "зрадниця".
- Потрібно поговорити. В нас є для тебе вигідна пропозиція.
- Звідки в тебе моя адреса? І, що "ця" робить тут? - Кивнула дівчина на Надю.
- А ти нас боїшся? Чи не цього вимагала від нас? Саме щодо страхів і минулого ми тут.
Аліса пропустила дівчат всередину. Гра починається. Театр, який погорів в щент в минулому, відновиться тут і зараз. На очах головної ворогині.
- То, що вам треба? - дівчина пройшла до кухні та дістала пляшку вина.
- Ми відділились від усієї компанії. Ми не змогли прийняти їхнє минуле. Вони жахливо з нами ставились і ми віришили прийти до тебе... Якщо ти приймеш нас до себе та візьмеш у свої справи, ми гарантуємо тобі головну роль у серіалі, як ти завжди хотіла або просто гроші, - говорити Наді було важко, бо вона й досі боялась цю скажену.
- Щось не віриться мені, дівчатка, що ви ось так просто своїх проміняли на мене... - відповіла, наливаючи вино у келих. - Чому ви покинули "Театр болю"?
Відповідь на це питання вони придумали заздалегіть. Юліанна з Ірою довго сперечались, яка версія краще, але вирішили обрати все ж таки ту, яку зараз озвучувала Яна.
- Вони вирішили, що ми занадто слабкі. Вирішили, що мають право засуджувати мене та Надю. Зрадили мене та мою нову подругу, якщо коротко.
- Так само, як і ти колись мене... - в її голосі чулась нота жалю. - Але зараз не про це і все ж таки залишилось одне питання. Чи мені здається, що Яночку її компанія прийняла з розпростертими обіймами у свої часи?
- Ти права. Але компанія Наді пересварилась з усіма. Принижували мене і Надя запропонувала піти. Я погодилась, і ми вирішили до тебе. То, що ти згодна нас прийняти?
- Скриплячи зубами та ще не розуміючи для чого це вам, так. Мені цікаво пограти в цю гру та потягатись з вами, котики, - Аліса посміхнулась нам та розмазала свою червону помаду по обличчю. Вечір ставав ще цікавіше.