Розділ 3

- Приїхали, - повідомив Саша усім пасажирам.

- Єдине, я досі не розумію, чому Іра не бере слухавку!! Ми ж зовсім не знаємо, де вони, - розгублено оглянула хлопців Надя.

- Заспокойся. Вони не малі діти і ми їх знайдемо. Спочатку треба допомогти Вані та Владу. - Заспокоював її Тімка.

- Чесно кажучи, вони мені не дуже подобаються... Видно, що багаті. Ще цей Ваня. Занадто він холодний.

- Але ж і Іринка досить не бідна. Не бери у голову. Нормальні хлопці.

У вікно постукав Влад. Всі покинули машину.

Вітер з моря був досить холодний. Сутеніло. На небі з'являлись перші зорі. Повний місяць вже потрошку забирав на себе роботу сонця. У голові Наді промайнула легенда, яку вона чула на якійсь ярмарці.
Якщо подивитись на повний місяць ще до початку ночі, повинно статись щось погане. Подумати, до чого це, вона не встигла. Її покликали хлопці.

- Отже, Надю, хлопці запросили нас до себе перепочити за допомогу. В них там якась вечірка в честь випускного їх дівчат. Думаю, що не погана ідея. Єдине, Саша покине нас майже одразу. Юлі потрібна допомога.

- Ну... Можна. А Іра з Максом? - розгубилась та.

- Там їм і зателефонуємо. Іра точно не відмовить вечірці.

- Я думаю, що це проворне дівчисько вже там. Подібне вона за кілометр почує, - засміявся Саша.

Але дівчині було не до сміху. Вона відчувала, що сьогодні повинно щось статись. Та і хлопці не викликали довіри.

- Дівчата, це ми! Виходьте зустрічати, - вигукнув Влад.

- Нарешті! - Вибігла Каріна.

Вона поцілувала у щоку брата та обійняла Ваню, який чмокнув її в шию.

- А ви... - не зрозуміла дівчина.

- В нас зламалась машина і вони нам допомогли доїхати. Ти ж не проти, якщо вони будуть з нами? Це, до речі, Саша, Тімка та Надя.

- Чую знайомі іменааа - вигукнула Іра з глибин будинку.

- Я ж казав, що без цієї мадам не пройде ніяке свято, - почав сміятись Саша.

- Господи, ну тільки не кажіть, що і їх ви знаєте!! - почала Аліна.

- Ну досить бути такою занудою. Все ж добре, - вийшов до усіх і Макс та привітався з хлопцями.

- Можна Ваню, Влада і Каріну на п'ять хвилин? - попрохала Аліна, якій все це подобалось не дуже.

Мабуть, саме через це десь на ментальному рівні їй вже припала до душі Надя.

Компанія минулих акторів відійшла у бік, та Аліна почала свою тераду.

- Ви що, не розумієте? В нас вже прохідний двір, а не випускний! Проходьте, любі, раді усіх бачити.

- Але ж вони допомогли нам!! Ми б ще три години ловили зв'язок на тій дорозі, - відповів Влад. - До того ж, не зрозуміло, як тут опинились їх дівчата?

- Та там нічого дивного, через вікно прилізли. Але то таке. Ви краще скажіть, чи залишаємо ми їх? - Каріна казала так, ніби нічого дивного і дійсно не сталось. Але її очі, в яких бігали іскорки веселощів, ніяк не могли вгамуватись.

Це помітив Ваня, і теж почав посміхатись. Його холодне серце знову почало танути. Каріна змінювала його, а він змінював її. В цьому і є головна мета кохання? Коли працюють на повну двоє партнерів, коли піклуються, коли горою один за одного.

- Що значить, залізли через вікно, Каріно? Ви тут усі подуріли, чи що? Я не перестаю дивуватись!! Коли ви збираєтесь разом, завжди щось та стається, - обурився Влад, але теж не без смішка.

В голові Аліни промайнула думка "І не завжди хороше...", але вголос вона нічого не сказала.

- До речі, вам я можу сказати теж саме!! - Вигукнула Юліанна своїй компанії і підійшла до Каріни, - Місіс Джонс, я дуже вибачаюсь перед Вами через все це. Повинно бути звичайне свято, а вийшов балаган і...

- Юліанно, ось ти тут зовсім ні до чого. Все добре. Ми не проти святкувати наш випускний усі разом. Мої друзі теж. Тож давайте вже починати, нарешті!!

Ніхто з друзів перечити Каріні не став, тож, доки Каріна з Ванею і Аліна з Владом прямували в будинок, Юля поцілувала Сашка і він почав виймати з багажника усі прилади для роботи Юлі, а Надя з Тімкою і Макс з Іриною, почекавши їх, також зібрались в будівлю. Сонце майже зайшло за горизонт, даючи волю запалюватись зіркам..

- Вай, яка гарна зала! - Оглянулась Надійка, коли вони всі опинились всередині.

- Таак, в мого батька хороший смак! - Тихим, та задоволеним голосом мовила Іра, Макс штурхнув її під бік, проте, всеодно її слова почула Аліна і скомандувала:

- Отже, мені байдуже, чий це дім, ми його орендували, значить до завтрашнього вечора ця будівля має перетворитись на урочисту сцену. Іро, ти просилася допомогти, тож допомагай зі своїми друзями, як зробили ми, коли не викликали поліцію.

Неподалік почулося хмикання Каріни. Іра, як і інші, без проблем погодилися і всі розійшлись по різних сторонах, робити певні справи. Юля та Саша, засвітивши надворі ліхтарі, адже вже було темно, попрямували в сад до басейну, вирішувати, як буде проходити фотосесія та виставляти фотозони. За їх роботою та інших, слідкували Ваня та Каріна.

- Які вони всі різні, а змогли здружитись, - мовив Ваня, дивившись за парою через вікно. Дівчина стояла і дивилась поруч.

- Такі ж, як і ми, - Каріна усміхнулась, - Юліанна і Сашко зі всієї їх банди мені, поки що, подобаються найбільше. Вона уся така професійна, і він її підтримує. Такий веселун!

- Так. От Аліні явно не усі симпатизують, - Ваня хмикнув, - думаю, Влад її заспокоїть. Шкода, що Єгор з Яною приїдуть уже лиш на вечірку. Думаю, наша Яна здружилась би з їхньою Надею.

- Так, я за ними теж сумую. - Вони відійшли від вікна, припинивши стежити за Юлею і Сашком, що працювали, постійно кидаючи одне на одного закоханими поглядами.