Розділ 2

Хлопці стояли на дорозі. Влад випалював вже другу цигарку, а Ваня намагався зловити зв'язок. 

-Ти ж покинув палити? Аліна буде не в захваті, якщо дізнається, що ти знову палиш, -розмахуючи руками, мовив він.

Ваня був в першу чергу гарним другом Аліни, та і до цигарок він ставився не дуже.  

-Якщо ти нікому нічого не скажеш, не дізнається,- фиркнув хлопець.- І взагалі, зараз дуже неприємна ситуація. Маю повне право. 

Вже годину чоловіки намагались виїхати з цього місця. Автівка перший раз у житті підвела Ваню. Це дуже злило його, бо все, що було у цій глуші, це ліс і траса, де й трактор не проїде. Хіба, що раз у сто років!! Він досі не розумів, чому його дружина, Каріна, обрала саме Київське море для святкування свого випускного. Винна у всьому цьому Аліна, яка підбила жінку, а страждає він... 

Не звик чоловік до такого простого відпочинку, набагато більше йому б сподобалось Балі.

-Не один ти знервований через це все. Але я хоча б намагаюсь нас звідси витягти. 

-Все, що ти робиш, це колупаєшся в телефоні. Зараз все вирішимо і без нього.- Влад викинув цигарку та попрямував в сторону дороги. 

-Що, плануєш заманювати машини своєю фігурою? Чи голосом, як русалки?- засміявся Ваня.- Я тебе засмучу, тут навіть лось не пробіжить. 

-Досить сміятись!! Зараз все буде. На мою красу завжди злітаються найкращі дівчата.- Не зміг не похвалитися хлопець своїм досвідом ловеласа. 

І, як по зову серця, під'їхала досить велика автівка. Скло було затоноване, тому Влад не бачив, хто там.

-Ось бачиш, зараз вилізе звідти якась краля та довезе до наших дівчаток,- посміхнувся він. 

Але скло відхилилось і звідти на них дивився... хлопець. Ваня повалився зі сміху. 

-Тааак, чудова краля. Ну а що? Теж гарний. Ти обережно, Аліна ревнувати буде. 

- Що у вас тут сталось?- запитав чоловік, що сидів за кермом. Поряд із ним сидів ще один хлопець.

-Нам потрібна допомога. Ніяк не можемо виїхати звідси, а з'язку немає.- Пояснив Влад.

-Подивимось… -Водій та його пасажир вийшли з автівки і потиснули руки.- Я Тимофій, можна просто Тімка, це Сашко. Зараз спробуємо у вас щось вирішити. Давайте заглянемо під капот.

З машини виринула ще одна дівчина, на вигляд мила та дуже мініатюрна блондинка. Вона уважно розглядала Ваню.

- А що сталось?

-Хлопці попросили про допомогу. Зараз владнаємо. Почекай поки в машині. Це, до речі, Надя,- пояснив Тімка, який був її коханим.

-Дуже приємно. Я тоді поки напишу Ірі, що ми запізнимось.- Погодилась Надя, повівши себе, як завжди, культурно і назад заховалась у машині.

Хлопці разом підійшли до зламаного авто Вані і, відкривши капот, декілька хвилин там копирсались.

-Тут не розберемось,- Зробив висновок Тімка.- Давайте ми машину дотягнемо на місце, і там будемо вирішувати причину. Ви куди прямуєте?

Коли Влад пояснив їх напрямок поїздки, хлопці здивовано переглянулись.

- Знайома адреса...- подумав Саша, - адже саме там має вести зйомки Юля..

***

Дівчата і Макс сиділи в залі за одним із столиків.

-Отже...- серйозно мовила Юля, обводячи поглядом своїх знайомих, особливо Аліну, яка досі сиділа віддалено від інших і підозріло позирала на Іру з Максом,- закохана парочко, пояснюйте, що ви таке тут робили. Ну, гаразд Ірина, а ти, Макс, як у таке міг вляпатись?

-В сенсі?! Вони, що, не вперше таке творили?- Шокованим голосом вскрикнула Аліна, коли Каріна сиділа, ледве тримаючись, аби не зареготати. Так, бідна Алінка добряче перелякалась і не довіряла цим людям, навіть скоса поглядала на фотографиню.

- А що я? Не допитуй нас, як якихось старшокласників, це Іринка винна.- Почав відмовлятись Макс.

-Відколи це ми своїх здаємо, а?- брюнетка штурхнула під бік хлопця і, врешті, зиркнувши на серйозну Юлю, пояснила,- я ж мала право забрати звідси свої речі... Загалом, це ще один мій дім. Це будинок мого тата, який він здає в оренду. Я певний час тут перебувала, доки батьки не повідомили, що повинні поселятись нові клієнти. Я у поспіху виїхала звідси, забувши дещо.- Розповідала Іринка. Її заможний батько займається нерухомістю, а бешкетлива дочка часто розважається в будинках.- Коли ми з Максом зустрілись, то вирішили повернутись і швидко все забрати, але помітили, що в дім вже заходили дівчата, тож вирішили тихенько пробратись і непомітно все прибрати.

-Це була не моя ідея!- Буркнув Макс, відчувши на собі вбивчий погляд Юлі. Чорнявий хлопець добре знав, що може з ним зробити подруга за те, що так образили її клієнтів.

- Ми просто не хотіли вам завдавати клопоту своїм приходом, та коли залазили, я спіткнулась і Макс впав разом зі мною.- Пояснила дівчина. Якби вона знала, що Юля працюватиме тут, то обов'язково попросила б її передати речі.- Ну а далі нас помітила ти.- Дівчина кивнула на Аліну.

- Вибач, ми не думали, що ти так перелякаєшся, та ми і не знали, що саме тут ти, Юлю, будеш працювати.- Макс похилив голову. Він був дуже милим, коли визнавав свою провину і просив вибачення, хоча від хлопця завжди віяло природною харизмою. 

Каріша не витримала. Регіт розлився по усій залі:

-Я пробачаю. Як таке можна не пробачити?!- Її сміх не припиняв відлунюватись. Аліна також сказала, що пробачає, хоч нагородила пару лиш короткою усмішкою. Юля, побачивши, що їх клієнтки не обурені, сама усміхнулась.

-Добре, що все так кумедно закінчилось...- і мовила тихіше,- ох, ви потім від мене отримаєте!

Іра і Макс понурим поглядом кивнули. 

-А де усі? Чому ще нікого нема?- Запитала Юля в Іри.

- Мені Надя писала, що вони затримаються, бо в них якась поломка.

- А це, що, не уся ваша банда?- Запитала Каріна в Юліанни.

- Ні, ось-ось повинен приїхати мій хлопець з друзями, він має мені допомогти з обладнанням. А ось друзі повинні були просто відпочивати з вами!- Гаркнула вона на Іру з Максом.

- А, можна поцікавитись, що у вас надумується?- Запитала Іра.