Світлиця

Світлиця

Коли хтось палитиме кобзар 
Й кров у жилах стине,
Ми приготуємо узвар 
Та всядемось де час не плине.

Хоч довкола йде війна, 
Гинуть кожен день надії.
Ми все ж відроджуємо тут -
Майбутнє України.

Ми не філософи й не старці,
Ми лишень новий закон,
Що повстане проти тих от вранці,
хто яро переслідує клятий маветон.

Ми є борці за справедливість, 
За майбутнє і в цілому час. 
Аби подолати гниль та марність -
Ми збудуємо хоч цілий контрабас.

Люди то є така споруда...
Нестабільна і слабка. 
Що все падає на землю, 
Руйнує і не залишає хоч ставка. 

Та вода зна́йдеться у сховці,
Яку колись лишили ми.
Щоб відродити людство вранці.
Без покори і без гріхів. 

Не питайте що тут сталось 
Тут були і кров, і сльози. 
Але вони залишили нам аркуш,
Який заповнимо частинками із прози.

Тут, сьогодні, де люди всі свої,
Це честь для мене грати роль оповідни́ці,
Де довкола усе палає і світ йде навскоси.

Ми тримаємось крізь темряву, бурі і зливи, 
Й любов не згасатиме, бо ми є митці. 
Щоб привітати світанок, єдиний, красивий - 
Разом зустрінемось тут - у Світлиці. 

 

17.10.2025

tuiera




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше