Батьківський консиліум

З часом навіть найстрашніші підозри блякнуть перед лицем квартальної звітності. Після стрес-тесту з племінниками-напівдемонами Морґрат якось непомітно закопався в державних справах. Рита тему поповнення не підіймала, і Володар, з радістю хапаючись за цю ілюзію безпеки, переконав себе, що його параноя була лише наслідком перевтоми.

Так тривало до однієї ночі.

Темні Володарі мають свої професійні переваги. Вони не просто бачать у темряві, вони відчувають життєву енергію. Тієї ночі Морґрат прокинувся від дивного відчуття. Він лежав із заплющеними очима і чітко "бачив" ауру Рити, що мирно спала поруч. Але цього разу там була ще одна аура. Маленька, ледь помітна іскорка світла (або темряви, поки було неясно), яка пульсувала в унісон з її серцебиттям. Нова душа.

Морґрат перестав дихати. Він лежав нерухомо до самого світанку, дивлячись у розписану стелю так, ніби там були написані відповіді на всі питання всесвіту.

Зранку Володар діяв рішуче і секретно.

— Рито, люба, — сказав він за сніданком, намагаючись, щоб його голос звучав максимально буденно. — Сьогодні у мене закрита екстрена нарада. Тема надзвичайно нудна і технічна: "Глобальна реконструкція стічних вод і фанових труб Обсидіанової Цитаделі". Будемо обговорювати діаметр каналізаційних колекторів. Тобі краще туди не заходити, щоб не вмерти від нудьги.

— Каналізація? — Рита скептично підняла брову, але сперечатися не стала. — Чудово. Головне, щоб з підвалів менше тхнуло сіркою. А я поки злітаю на шопінг.

Щойно її мітла зникла за хмарами, Морґрат зачинився у малій залі засідань і наклав на двері три шари звукоізоляційних заклять.

За круглим столом на нього вже чекав "консиліум", скликаний терміновими магічними депешами.

Склад був специфічним:

1. Ґримлок — орк-губернатор, брутальний воїн, а за сумісництвом — гордий батько трьох синів і однієї донечки.
2. Малагазар Пожирач Душ — Архімаг, який нещодавно офіційно одружився з вдовою і став вітчимом.
3. Ігнісаурус — стародавній дракон. Він не вліз у двері, тому просто просунув свою гігантську лускату морду у відкрите вікно тераси. Як шанований дідусь усього драконячого роду, він мав найбільший досвід.

— Ваша Темносте! — Ґримлок випнув груди в парадному мундирі. — Що з трубами? Гноми знову підсунули бракований чавун? Мої хлопці готові розібратися!

— Джентльмени, — Морґрат важко опустився в крісло на чолі столу. — Труби в порядку. Каналізація — це прикриття. Проблема набагато... масштабніша.

Він обвів поглядом своїх наймогутніших і найстрашніших підлеглих. — У мене буде дитина.

У залі запала тиша. Така густа, що було чути, як у коридорі за дверима муха б'ється об скло.

Потім усі троє — безжальний орк, жахливий некромант і гігантський вогнедишний дракон — синхронно, не змовляючись, важко зітхнули.

— Твоє життя скінчилося, Володарю, — констатував Ґримлок, знімаючи кашкет і витираючи піт з лоба. 

— Те життя, яким ти його знав, — уточнив Малагазар, нервово поправляючи мантію. 

— Готуй золото. Багато золота, — прогарчав Ігнісаурус у вікно, пустивши з ніздрів легкий димок.

Морґрат відчув, як у нього по спині пробіг холодок. 

— Зачекайте. Ви ж якось справляєтеся! Ґримлоку, у тебе їх четверо!

— Сини — це просто, Шефе, — орк махнув зеленою рукою. — Дав їм по дерев'яному кийку, випустив у двір, хай б'ються за ієрархію. Головне вчасно зеленкою мазати. Але донечка... О-о-о. Вона ж в'є з мене мотузки! Вчора влаштувала істерику, бо хотіла рожевого бойового кабана! Де я їй знайду рожевого кабана?! Довелося фарбувати звичайного. А ці наречені, що скоро почнуть ходити? Мені доведеться їх калічити, а це ж паперова тяганина з відділом кадрів!

— Це ще нічого, — втрутився Ігнісаурус, і його голос затрусився від старечої травми. — Ви не знаєте, що таке фаза прорізування зубів. У драконів вона триває п'ятдесят років! Вони чхають вогнем уві сні! Мій молодший онук спалив три гектари ельфійського лісу, просто бо йому наснився поганий сон про лицаря. А підлітки? "Дідусю, я не хочу спати на золоті, воно тверде, я хочу матрац з ортопедичним ефектом!" Звідки в них ці ліберальні думки?!

Морґрат зблід. Він уявив немовля, яке чхає вогнем на його нові шовкові штори.

— А мені от довелося завойовувати авторитет з нуля, — сумно підхопив Пожирач Душ Малагазар. — Прийомні діти — це специфічна цільова аудиторія. Я думав вразити їх, викликавши демона-руйнівника. А дружина сказала, що це "непедагогічно" і змусила мене допомагати їм з математикою! Ви уявляєте?! Я, магістр темних мистецтв, півночі рахував, скільки яблук залишиться у Петрика, якщо він віддасть три Марічці! І знаєте що? Петрик жадібний, він би нічого не віддав, задача не має логіки!

Вони почали перебивати один одного. 

— Вони будуть малювати на твоїх стратегічних картах! — кричав орк. 

— Вони з'їдять твоїх посланців, якщо ті не принесуть солодощів! — гарчав дракон. 

— Вони змусять тебе ходити на батьківські збори до школи, де вчителька буде розказувати ТОБІ, Володарю Пітьми, що твоя дитина погано поводиться в їдальні! — в істериці зривався Архімаг.

Морґрат сидів, втиснувшись у крісло. Його мозок аналітика намагався обробити цей потік інформації. Рожеві кабани, пожежі уві сні, математика і батьківські збори. Це звучало страшніше за об'єднану армію Світлих Земель.

Але раптом, посеред цього хаосу панічних порад, Володар відчув, як його розум прояснюється. Логіка поверталася на своє місце.

Він підняв руку, і в залі миттєво запала тиша.

— Дякую, панове, — сказав Морґрат, і його голос знову був спокійним і впевненим. — Ваші поради... безперечно, цінні. Але я щойно дещо зрозумів.

Він підвівся, підійшов до вікна і поплескав дракона по лускатому носі. 

— Я не орк. І не дракон. І діти у мене будуть не прийомні, а власні. Вони будуть ельфами... ну, або напівельфами, враховуючи специфічну генетику моєї дружини. Вони не будуть чхати вогнем і вимагати рожевих кабанів.