Реформа №6: Магія як Ресурс (або «КП "Темненерго"»)

Раніше збори Темних Кіл виглядали так: печера, смолоскипи, жертовна чаша і тригодинні суперечки про те, чиє прокляття викликає більш болісні пухирі.

Тепер це нагадувало планерку в кабінеті директора заводу.

Морґрат сидів на чолі довгого столу. Перед ним сидів Архімаг Малагазар “Пожирач Душ”. Малагазар виглядав пригніченим.

— Ваша Темносте, — скаржився архімаг, нервово смикаючи свою сиву бороду. — Це приниження! Я — повелитель сьомого кола Пекла! Я можу викликати демона Астарота, що принесе чуму на цілі міста! А ви... ви змушуєте мене підписувати наряди на роботу форми №45?

— Не “наряд”, а “технічне завдання”, Малагазаре, — поправив його Морґрат, звіряючись з таблицею в Excel (написаною на шкірі василіска). — І так, Астарота викликати не треба. Він токсичний, смердить, і після нього треба проводити дезінфекцію. Нам потрібні вогняні елементалі.

— Елементалі? — скривився маг. — Це ж примітив! Перший курс!

— Саме так. Але нам треба закрити питання з гарячим водопостачанням у спальних районах столиці.

Морґрат встав і підійшов до вікна, вказуючи на нові багатоквартирні будинки для орків-ветеранів.

— Ти знаєш, скільки дров ми палимо, щоб нагріти воду в бойлерах? Це неефективно. Тому, Малагазаре, твоє Темне Коло отримує квоту: 100 стабільних вогняних духів на місяць.

— Навіщо?!

— Ми посадимо їх у підвальні котельні. Нехай гріють труби. Екологічно чисто, відновлювальна енергія. І головне — збережемо деревину, пустимо на корисніші речі.

Реформа вдарила по самолюбству чаклунів, але наповнила бюджет.

Вулиці Темної Столиці тепер освітлювалися не смолоскипами, що коптили, а Магічними Кристалами.

Раніше ці кристали використовували для пафосних жезлів. Тепер їх звозили вантажівками до Вежі Магів.

Там, у спеціальному цеху, сиділи адепти-практиканти.

— Ommmmm... Potestas... Lux... — монотонно бурмотів молодий некромант, вливаючи ману в кристал.

— Не спи! — кричав бригадир (старий ліч). — У тебе ще норма — 50 штук до обіду! Ліхтарі на проспекті Жаху самі себе не зарядять!

Це була важка, нудна робота. Жодної романтики, жодних блискавок з очей. Просто заряджання акумуляторів. Зате злочинність на освітлених вулицях впала майже до нуля (бо тепер варта бачила, хто краде, і могла вчасно виписати штрафних тумаків).

Щоб маги не бунтували, Морґрат ввів гнучку систему бонусів.

На дошці оголошень в Академії Темних Мистецтв висів наказ:

НАКАЗ ПО МІНІСТЕРСТВУ МАГІЇ

1. Нагорода за перевиконання плану.

Тим, хто здасть понад 120 вогняних духів або зарядить 1000 кристалів понад норму, надається Ліцензія на Викрадення Цнотливої Дівчини (ЛВЦД-1).

Умови: Викрадення дозволяється здійснювати у прикордонних селах Світлих Земель. Транспорт (мітла/віверна) надається за рахунок профспілки.

Маги спершу зраділи. Це ж класика! Це ж традиція!

Але радість була передчасною.

Малагазар повернувся з “преміальної відпустки” через два дні, злий і без дівчини.

— Ну що? — запитав Морґрат, не відриваючись від паперів. — Знайшов?

— Це знущання! — гримнув архімаг. — Я облетів десять сіл!

— І?

— У першому селі “цнотливій діві” було сорок років, і вона курила люльку, від якої навіть у мене очі сльозилися. У другому — дочка старости сама вибігла до мене, кинулась на шию і сказала: ”Яке ж ти чудовисько, ти точно перетворишся потім на принца, правда?”. Начитаються своїх роментезі…

— Жах, — поспівчував Володар, ховаючи посмішку.

— А в третьому... — Малагазар здригнувся. — Там була молода красуня. Але коли я спробував її схопити, вона дістала перцевий балончик і сказала, що я “токсичний аб'юзер” і що вона закенселить мене в твіттері. Куди скотились Світлі землі, сір?! Там нікого красти!

— Ну, я свою частину угоди виконав, — розвів руками Морґрат. — Дозвіл я дав. А те, що ринок наречених обвалився — це вже, вибачте, макроекономічні фактори. Йди працюй, у нас духи охолоджуються.

2. За наукові прориви:

За винахід нових, ефективних заклять подвійного призначення (наприклад, “Кислотний дощ” для зрошення полів з бур'янами або «Поклик мертвих» для роботи на конвеєрі у нічну зміну) автор отримує увічнення імені.

Вашим ім'ям буде названо Новий Вид Тортур або Елемент Сантехніки.

Це спрацювало краще.

Молодий алхімік Северус винайшов розчин, який розчиняв будь-яке сміття, перетворюючи його на добриво.

— Як назвемо? — спитав Морґрат на презентації.

— Може... “Зілля Живої Смерті”? — з надією спитав Северус.

— Ні, це занадто пафосно і незрозуміло. Назвемо це “Септик Северуса”.

Алхімік трохи засмутився, але коли побачив, що його ім'я відлите в чавуні на кожному каналізаційному люку столиці, відчув справжню гордість. Це була слава. Справжня, вічна слава, яку не змити навіть водою.

3. Пропаганда спорту.

Всі маги що запишуться до спортивних секцій і будуть регулярно відвідувати тренування, можуть отримувати безлімітні профітролі в студентській їдальні.

Чарівники не любили спорт. Тому зазвичай з тріском провалювали перевірку статури, якщо в бою ставалась якась оказія. Проте солоденьке любили всі, тому в секціях вільних місць не було. Але була велика текучка. Указ містив таємний пункт: Інформацію про кількість з’їдених профітролів передавати тренерам для відповідного розподілу спортивних навантажень.

Всі як один бодібілдерами маги не стали, проте перестали непритомніти після одного касту потужного “ЕКСПЛОУЖИНУ”(коли треба було зробити круглий котлован, або що).

***

Так магія перестала бути таїнством і стала галуззю народного господарства.

І коли взимку в квартирі простого гобліна радісно булькав бойлер, усередині якого матюкався маленький вогняний демон, гоблін знав: Темний Володар дбає про нього.