Частина перша

Світи Кіри

( не містить прихованого змісту)

-Завжди одне й те саме питання: чи дає щастя знання чи краще повне невігластво, але злагода з природою, нехитре життя, прості пісні?

— Ріфте, де ж ви бачили просте життя? Воно просте лише у казках. Для людини, що мислить, споконвічно єдиним виходом було пізнання необхідності і перемога над нею, руйнування інферно. Інший шлях міг бути тільки через винищення думки, побиття розумних до перетворення людини на худобу. Вибір: або вниз - в рабство, або вгору - у невпинну працю творчості та пізнання.

Л. Єфремов “ Година бика”

“-Боюся, що ви не повірите мені, бо такого не буває.

- Все на світі спочатку не було, а потім почалося”

Кір Буличев 

фантастика

пригоди

Прекрасна далечінь, не будь до нас жорстока

Місто майбутнього

Я тепер живу в майбутньому. І можу сказати, що все буде зовсім не так…

Майбутнє набуває рис технологічного раю. Але після того, як щезли гроші і світом стали керувати не фінансисти та економісти, а вчені…Світ змінився назавжди.

Починалось все жорстоко. Виявилось, що не потрібно продаватись, а потрібно бути корисним суспільству…

Економісти та фінансисти більше не могли морочити людям голови, створюючи міфи про класи та статуси, і пропонуючи їм непотрібні речі в обмін на їх час та саме життя…

Виявилось , що цінністю є те, чим ти є реально: твої здібності , знання і вміння, а не те, що ти можеш купити.

Багатьом спочатку не сподобався цей світ.

Ми пережили кілька реакцій. Але потім поступово все ставало на місця ..

Філософи і вчені виявились жорстокими лише на перший погляд. І лише до тих, хто хотів дурити інших.

А потім стали розвиватися технології. І передусім : ментальні. Психологи разом з представниками релігій навчали людей вчитись і жити без стресів та непотрібу. Вчили пізнавати себе  та жити в гармонії.

Коли щезли гроші , стало ясно, хто тільки товар, а хто дійсно чогось вартий 

.

Тоді стало зрозуміло, що не потрібно витрачати час, щоб надати собі найдорожчого товарного вигляду, щоб забезпечити собі статус безпеку та краще життя. Потрібно лише прислухатись до свого серця і стати таким, що приносить суспільству користь , але таку, щоб це приносило йому задоволення.

Люди стали більше уваги приділяти психо практикам, стали займатись наукою та мистецтвами, стали будувати екологічні міста…

І коли не стало статусів та соціальних констрастів, стали щезати біль заздрість і злочинність. 

Людство поступово позбувалися ганебних речей: війн злочинів та невігластва

Місто- акваріум

Я живу у майбутньому. Наші міста дійсно називають акваріуми. 

Ми живемо у прозорих чистих сферах під куполами із кристалічного скла

Тут у нас є все:  штучні озера і річки, приємна температура , відсутність шуму, тут не дують вітри і навіть грози проносяться над куполом десь там вгорі. У нас є хмарочоси и хай веї. Але немає автотранспорту. Всередині купола ми пересуваємося на рухливих транспортних платформах, що перетікають містом без перестану…

Купол знадобився не через те, що атмосфера не придатна для життя, навпаки, свої міста ми накрили куполами, щоб захистити навколишнє середовище

Коли людство накрило куполами свої міста, і встановило саморегульовані смарт системи, екологія нашої планети вирівнялася. 

Очистились ріки та океан, покращився стан атмосфери…

Там за куполом знову виросли прекрасні могутні ліси і наповнились тваринами, які не боялися людей

Звичайно, за куполом знаходились деякі об’єкти: переважно науково- дослідницькі інститути, яких було безліч , та деякі промислові комбінати.

Але вони більше не забруднювали нашу планету, тому що теж були саморегульовані смарт системами

Наші міста прозвали акваріумами , але насправді вони мали назви, деякі збережені ще з давніх часів

Тепер був 2554

Людство пройшло багато випробувань, але тепер ми жили мирно і процвітали

Наука та релігія

Я живу у майбутньому і можу сказати, що ми тут всі пробуджені

Наше пробудження наступило в той момент, коли ми усвідомили себе у безмежному Всесвіті

Ми усвідомили себе тим, що ми не були розділені і відділені одне від одного, ми були єдиним цілим

І якщо страждав хтось один, то іншим теж приходилось переживати

Страждання накопичувалось і потім ми народжувались тільки страждати

І тоді наука звернулась до провідних релігійних лідерів, щоб поєднати зусилля у подоланні страждань , щоб об’єднати всіх, хто хотів жити для любові і шукав все таки зрозумілий і легкий шлях…

Людству прийшлось нелегко, поки ми навчились долати власне его : індивідуальне чи колективне

Але ці зусилля не були марними

Ми навчились жити в гармонії з природою і власним “я”

Кіра

Я живу у майбутньому, мені тридцять два. 

Мене звуть Кіра.

У мене невеликий зріст і тонка статура. Каштанове волосся до плечей, гарні тонкі руки , слов’янські риси обличчя , але трохи азійські очі. Карі очі.

І в цьому наша печаль та надія.

Справа в тому, що років триста тому назад з планети щезли високі блакитноокі люди. Кажуть, вони були гарні. Тепер провідною домінантною рисою на планеті є люди з темними очима: карими , зеленими чи чорними…

Блакитнооких людей тепер можна побачити тільки на старовинних фото чи у кінострічках.

Це - печально. Адже на планеті тепер немає цієї раси.

А надія а тому, що численні генетичні центри усе таки продовжують роботу над тим, щоб повернути блакитнооку расу на планету.

Вони часто проводять дослідження, знаходячи нових реципієнтів , у яких є потрібний ген. Але поки що жодній лабораторії не вдалося отримати позитивних результатів ..

Жодні генетичні схрещування підходящих реципієнтів не дали можливість отримати блакитноокого малюка.

Але надія все таки нас не полишала. Я теж була одним із реципієнтів.

І іноді мене викликали в ту чи іншу лабораторію, і мені приходилось вилітати в будь який момент у будь яку точку Сонячної системи…