Розділ 6: Незнайомець

Розділ 6

Незнайомець

Сонце починало заходити за обрій, небо виглядало так ніби хтось розлив рожеві фарби, на цю красу можна було дивитись вічність. Рендо навіть на хвилинку зупинив коня щоб помилуватись цим прекрасним заходом сонця. Але згадав що в нього мало часу і до трактиру на пів дорозі до міста Чорнеу потрібно було доскакати до заходу сонця, хто знає які тварюки населяють ці безкінечні рівнини з високою травою. Рендо пришпорив коня і вони вирушили далі.

Трактир «Щасливий Випадок» представляв собою двох поверхову будівлю зроблену з глини з використанням великих валунів, які слугували опорою для глиняних стін. Двері, вікна та дах були виготовлені з дерева, яке сюди скоріше за все привезли з Тірашанського лісу. Дах був вистелений сухим сіном та травою, з труби на даху йшов білий дим, отже кухня працює і подорожуючі в трактирі є. Навколо будівлі був високий паркан з частоколу, сам паркан трішки мав нахил, так щоб коли хто захоче залізти мав більше шансів нахромитись на гострі коли. Власником трактиру був колишній воєнний, учасник Західного протистояння Омар Арлінський. Він як ніхто інший знав як краще захищатись від різного роду тварюк.

Під’їхавши до паркану Рендо побачив ворота, і невеликий дзвін перед ними. Він зліз з коня та вдарив у дзвінок. Зверху донісся хриплий голос:

• Хто?
• Подорожуючий чаклун у пошуках теплої їжі та місця для ночівлі- сказав Рендо, після чого він почув кроки по дерев’яних сходах. В воротах відкрилось маленьке квадратне віконце.
• Десять дулматів – промовив хриплий голос

Рендо потягнувся до поясного мішочка та відрахував десять дулматів.

• Гарного Вам вечора пане чаклун – сказав хриплий голос, прокашлявся і Рендо знову почув кроки по дерев’яних сходах. Ворота почали відчинятись.

Рендо взяв коня за віжки і ввійшов на подвір’я перед трактиром. Він зразу побачив конюшню і конюха. Віддав конюху блискавицю та дав два дулмати. Попросив щоб коня добре нагодували та почистили. Сам Рендо направився у трактир. Відчинивши двері він побачив декілька дерев’яних столів з лавками по боках та привітного власника трактиру який вже усміхався в очікуванні нової порції дулматів. Лише два столи були зайняті, за одним Рендо встиг помітити п’ятьох чоловіків з однією жінкою які так веселились що до нього їм не було ніякого діла. Він зробив висновок що це місцеві пияки, які тут щодня проводять свої ночі. А ось чоловік за іншим столом його трохи насторожив. Це був високий чоловік, можливо ельф в зеленій накидці з під якої було видно лише риски очей які пильно за всім слідкували. У нього на столі стояла пляшка вина та два пустих бокали. Він напевно когось чекає – подумав Рендо і підійшов до власника трактиру:

• Доброго вечора вам пане? – запитувально дивився власник
• Рендо, чаклун Рендо.
• Пане Рендо мене звуть Омаром, буду радий надати Вам все що буде в моїх силах. В меню сьогодні смажена курка і горохова каша. З випивки можу запропонувати свою вогняну воду, пінне пиво та вино.
• Дякую – відповів Рендо – Мені будь-ласка курку з горохом і стакан води.
• Пити не будете? – здивовано подивився на нього Омар
• Ні дякую, рано в дорогу – відповів Чаклун – та одне спальне місце будь-ласка.
• З Вас пане чаклун 8 дулматів – спокійно сказав Омар, а тоді голосно крикнув – Хельга!!! Одне курча!!! Одне ліжко!!! – і м’ягко – для пана чаклуна.
• Добре!!! – з кухні донісся грубий жіночий голос.
• Дякую Вам пане Омар – сказав Рендо кладучи на стійку вісім дулматів. Омар тільки щиріше усміхнувся, його вуса ніби дістали йому до вух.

Рендо пішов до вільного столу біля вікна у протилежному від одинокого чоловіка куті залу і в очікуванні трапези думав про завтрашній день, що потрібно скупитись в Ченоу припасами та доїхати на ночівлю до Гхіслана. Підійшла Хельга та поставила перед чаклуном тарілку з смаженим курчам та порцією горохового пюре. З приборів була лише ложка, це трохи засмутило Рендо адже він звик їсти по всім канонам інтелігенції, але як кажуть голод не тітка, і Рендо почав їсти курку руками, черпаючи навздогін ложкою горохове пюре. В його очах можна було прочитати що це найкраще горохове пюре яке він їв у своєму житті. Надпивши з стакану води він було прийнявся доїдати курча як перед ним з’явилось двоє чоловіків з тієї великої компанії:

• Здоров був – мовив перший
• І Вам гарного вечору – відповів Рендо, відчуваючи щось не ладне
• Відпочиваєш після довгої дороги хлопче – мовив другий
• Так, саме збираюсь іти спати – відповів Рендо
• Так не спіши – сказав перший – Давай за десять дулматів з тобою відпочивати піде Ейнора? Ну шо скажеш?
• Ні дякую, буду змушений відмовитись
• Тобі шо не подобається Ейнора – грізно запитав другий
• Я не сказав що не подобається – з тремтінням в голосі промовив Рендо
• Хлопці тут клієнту не подобається наша Ейнора – В цюж мить з застолу встало ще троє чоловіків і всі разом вже стояли перед столом чаклуна.

Рендо почав згадувати закляття, яке б могло йому допомогти, але дивлячись на п’ятьох здорових чоловіків, розумів що йому гайки. Один з чоловіків замахнувся кулаком в голову Рендо, той тільки встиг заплющити очі але не відчув удар. Відкривши очі він побачив таємничого чоловіка який сидів до цього в іншому куті трактиру і за всім спостерігав.

• Забери свою брудну руку паскудо – промовив чоловік, і одним рухом голови скинув накидку, з під якої на плечі впали довгі як шовк блискучі, кольору світанкового сонця коси. Це був не чоловік, це був лісовий ельф.
• Що ти ляпнув виродку гостровухий – сказав чоловік чию руку тримав ельф – Ми зараз перерахуємо тобі всі кості. Хлопці бий ельфійську наволочь.

Рендо швидко пірнув під стіл і тільки чув крики, хрускіт кісток і падаючі тіла. Ельф одним коротким рухом зламав руку першому чоловікові, коли той почав кричати, другою рукою він так сильно дав йому в шию що той рухнув без свідомості на підлогу. На ельфа полетіло ще двоє, він в віртуозному акробатичному стрибку опинився за їх спинами, правою ногою зробив різку підніжку першому і той падаючи вдарився головою об стіл і впав на підлогу, другий обернувся і хотів попасти кулаком ельфу в лице, а замість цього наткнувся носом на ліве коліно ельфа. Супроводжуючись звуком характерного хрускіту кісток у носі він розвалився на підлозі. Ельф розвернувся до двох чоловіків які стояли як вкопані

• Потанцюємо?