Пролог

Пролог

Все це почалось в місцевості під назвою « Пустище попелу » , а саме на кислотних озерах. Красива, неймовірна за незапам’ятних часів природа була в один момент знищена силою вогню. Арован – червоний вогняний дракон, виліз із вулкану Арла Дулмата що на Гаморданських горах і почав безжально палити все що було на той час в долині. Міста, села, істоти різних рас, йому не було різниці він був пекельним виродком, замість крові в його жилах текла розпечена лава а сліди від його лап просто випалювали землю. Місяць кровожерна істота нищила міста і вбивала невинних, поки не знайшовся герой, той в очах якого не було страху а в серці була лише відвага. Борець за справедливість вбивший вже не одне чудовисько, перерізавший сотні тисяч орків і гоблінів, він Арлан Дулмат син Гаріела Дулмата короля на той час тих прекрасних земель які безжалісно нищив дракон.

Арлан тихенько пробирався між уламками будівель. Він добре бачив велетенську тварюку яка розмістилась прямо на площі міста. Тягнути було нікуди, Арлан промовив закляття неймовірної сили і кинувся на дракона. Але дракон був готовий і в той же час повернув пащеку на Арлана і видихнув струмінь вогню. Воїн швидко відстрибнув і перекотився за розвалини будинку. Він міцно стиснув меч двома руками і почав промовляти закляття холоду, тоді різко вистрибнув з за будинку направив меч на дракона і голосно закричав, в цю саму мить весь меч і обладунки Арлана стали яскраво синього кольору і випустили в дракона струмінь холоду, снігу з льодом. Арован в свою чергу випустив вогонь, це було схоже на протистояння двох стихій, в якому ні одна не хотіла здаватись. Бійці кричали так що їх можна було почути в лісах Тірашана. В одну мить обоє замовкли і протистояння на мить закінчилось. Арлан повільно обходив дракона не відводячи погляд від його пащеки. Арован в свою чергу думав про те як розплющити нікчемну істоту. Так продовжувалось на протязі десяти хвилин, після чого Арлан моментально закутав себе льодяним щитом і побіг на дракона з неймовірним криком. Арован не очікував такої рішучості від нікчемної людини і не встиг плюнути вогнем, як в туж мить відчув пронизливий біль від меча який проткнув йому лапу і почав розрізати її. Він відкинув воїна і почав палити його але льодяний щит добре захищав і Арлан швидко підвівся оббіг неповороткого дракона промовив закляття холоду, вистрілив в Арована але той встиг прикритись хвостом. Арлан швидко вистрибнув на замерзший хвіст і з такою силою рубанув, що тріщина пішла вздовж обмороженого контуру і задня половина хвоста рухнула на землю а з іншої струменем линула лава. Арован неймовірно взвив, такого повороту він не очікував. Він вирішив що потрібно тікати, його охопила паніка він почав махати крилами як відчув їхнє оніміння. Він повернув голову і побачив як Арлан вже заносить меч для удару над замороженим крилом , Арован пустив струмінь полум’я який відкинув воїна назад і оппік йому лице але цим самим він пошкодив собі ліве крило і мови про політ вже йти не могло. Арован розумів що це його кінець але він не хотів здаватись і від злості плював вогнем на всі боки. Він залишився сам на сам з Арланом в колі оточеному полум’ям.

Арлан підвівся, протер очі від попелу і подивився на свої обладунки. Вони намертво приварились до його шкіри, але він не відчував болю, він мав на меті тільки одне - знищити пекельного виродка щоб захистити інші землі буття. Арлан знову промовив закляття, але на цей раз швидкості, вистрибнув з за руїн і побіг прямо на дракона. Арован все бачив і почав палити по Арлану але той дуже швидко опинився біля нього. Тоді стрибнув, впав на коліна і ковзнув під тулуб дракона. Один сильний удар меча прямо в серце. Дракон загарчав, завив від неймовірної болі але останнє що він сказав було : Я повернусь…

Арлан знав що помре і був до цього готовий, після удару гаряча лава полилась прямо на нього піджарюючи тіло заживо. Але він знав він герой і така його доля. Ніхто не міг передбачити лише одного. Дракон стікаючи пекельною кров’ю рухнув на мертве тіло Арлана, але зробивши останній подих його тіло почало червоніти до кольору сонця а температура навколо почала рости. В один момент дракон вибухнув з неймовірною силою спаливши до тла все від Гаморданських гір до моря розколу. Так і закінчилась ця історія ставши згодом легендою, поки, непочалась нова…