Блокнот Цілительки

Її звали Ліара Меріс. Історія її життя починалася з тріщини, яку вона відчувала ще в дитинстві. Її рідний світ розірвало на шматки внаслідок катастрофи, що ніхто не зміг пояснити. Вона пам’ятала, як земля під ногами тріщала і сипалася, як будинки розсипалися на кубики світла і тіні, а люди навколо не могли зрозуміти, що сталося. У той момент маленька Ліара вперше відчула не просто страх чи біль, а безсилля — ту порожнечу, яку неможливо загоїти звичайними засобами.

Вона росла з цим відчуттям у серці, але не дала йому зламати себе. Коли її батьки намагалися навчити її звичайним ремеслам, вона швидко зрозуміла: їхнє знання світу обмежене. Її світ був розірваний, а разом з ним розірвалися і межі звичного пізнання. Ліара шукала спосіб відчути цілісність, зрозуміти, як зцілювати те, що здається втраченим назавжди.

Коли вона вперше побачила Академію Магії, серце її завмерло. Це місце не просто давало знання, воно випромінювало силу відновлення, що огортала все навколо. А факультет, на який вона вступила — Цілительство, — не обмежувався лікуванням тіл і душ окремих істот. Там вчили зцілювати світи. Ідея була шокуючою і одночасно магічно привабливою: відновлювати простір, де закони хаосу розривали структуру, і перетворювати його на живу цілісність.

На вступних випробуваннях Ліара відчувала, що її власна травма і досвід дитинства стають її силою. Викладачі факультету уважно дивилися на кожного абітурієнта, не лише на знання, а на здатність відчувати відлуння світів, чути ритми енергій і розуміти слабкі тріщини у тканині реальності. Ліара зрозуміла: вона не просто навчатиметься магії, вона знайде спосіб виправити те, що зруйнувалося колись давно.

Кожен урок на факультеті був для неї відкриттям. Практика Відновлення навчала відчувати ауру світу, його внутрішній ритм, сприймати коливання, які залишилися після розриву. Вона робила помітки у своєму блокноті кольоровими олівцями: блакитним — спокійні потоки, червоним — точки порушення, фіолетовим — слабкі зв’язки, які можна відновити. Кожен запис був не просто нотаткою, а живою мапою, якою вона могла керувати у думках.

Інший предмет, Символіка Цілісності, навчав її читати сліди руйнування у світах. Там не давали формул і алгоритмів, натомість показували, як за маленькими тріщинами і зміщеннями енергії можна передбачити, де світ може знову впасти. Ліара робила власні схеми, на сторінках блокнота поєднуючи візуальні символи зі словами, відчуваючи, що її дитяча травма стала унікальним ключем: вона могла бачити руйнування не лише очима, а серцем.

На Курсі Роботи з Наміром її навчили спрямовувати внутрішню силу так, щоб відновлення не завдавало шкоди іншим. Тут вона вчилася, як зміни у одному місці можуть поширюватися хвилями, і як кожне рішення повинно враховувати відлуння у всьому світі. Ліара використовувала кольорові помітки: зелений — стабілізовані області, жовтий — ділянки, що потребують уваги, помаранчевий — потенційні ризики. Вона записувала не просто дії, а відчуття від них: що змінилося у просторі, як відгукнулися живі істоти, навіть якщо вони були далеко.

Найбільшим випробуванням для неї став Модуль Переплетених Світів. Тут вчили одночасно працювати з декількома паралельними просторами, знаходити їхні точки контакту і зцілювати їх разом. Ліара довго не могла зрозуміти, як утримати увагу на кількох лініях одночасно, але її дитячий досвід розриву допоміг: вона відчула, як тріщини одного світу відгукуються в іншому. Вона робила записи у блокноті, використовуючи кольори і символи, щоб бачити всі взаємозв’язки. Це був перший раз, коли вона відчула власну силу як реальну, а не теоретичну.

Кожен день навчання на факультеті Цілительства зміцнював її віру в себе. Ліара бачила, що її спогади про дитячий світ, розірваний на шматки, не були просто болем — вони були навчанням, даром і ключем. Вона навчалася не тільки зцілювати інших, а й себе, відновлювати те, що здавалося втраченим назавжди, і розуміти, що кожне життя, кожен світ можна врятувати, якщо діяти уважно і зі співчуттям.

Блокнот став її компасом. Кожен кольоровий маркер, кожна стрілка, кожен символ — це карта світу, який вона прагнула відновити. І саме ця карта робила її не просто студенткою, а майбутнім майстром Цілительства, здатним працювати з життям і світами одночасно.

Ліара Меріс знала: якщо вона навчиться правильно слухати і діяти, зможе не просто зцілювати світи, а відновлювати гармонію там, де хаос здавався остаточним. І саме тому вона записалася на факультет Цілительства, готова пройти шлях, який почався з тріщини і може закінчитися відновленням цілого.