Як він народжується знову

Там, де вмирає один світ, народжується інший. Це не втішна метафора — це закон світобудови, підтверджений спостереженнями, експериментами, свідченнями тих, хто бачив обидва процеси. Смерть і народження — дві сторони однієї монети, вічний цикл, який ніколи не переривається.

Народження світу починається з іскри. Це може бути думка бога, занадто могутня, щоб залишитися просто думкою. Або зіткнення магічних потоків із різних реальностей. Або бажання — таке сильне, таке чисте, що воно набуває власної реальності. Іскра з'являється в порожнечі, в ніщо — і ніщо починає перетворюватися на щось.

Перші миті нового світу — хаос. Закони фізики ще не встановилися, простір і час існують лише як можливості, матерія та енергія змішані в нерозділиму масу. Це схоже на сон — яскравий, безладний, постійно мінливий. Світ шукає свою форму, пробує різні варіанти, відкидає одні й приймає інші.

Поступово хаос упорядковується. З'являються перші константи — швидкість світла, гравітація, базові магічні закони. Ці константи визначать усе, що настане: які форми життя можливі, яка магія працює, які боги можуть народитися. Світ обирає свою природу — часто випадково, іноді під впливом зовнішніх сил, рідко — свідомо.

Божественна Академія іноді бере участь у народженні світів. Молоді боги, що ще не знайшли свого покликання, можуть спрямувати свою силу на допомогу реальності, що народжується. Вони не створюють світ — це вище їхніх можливостей. Але вони можуть допомогти йому знайти форму, підказати напрямок, запобігти катастрофічним помилкам на ранніх стадіях.

Перше життя в новому світі — завжди диво. Воно може виникнути з нічого, сконденсувавшись із магічної енергії. Або проникнути із сусідніх реальностей через мікроскопічні розриви в тканині світобудови. Або бути навмисно посаджене — насіння життя, принесене з інших світів тими, хто дбає про новонароджені реальності.

Молоді світи нестабільні. Вони схильні до катаклізмів, які у зрілому світі здавалися б неможливими. Континенти можуть з'являтися і зникати за століття. Небо може змінювати колір залежно від настрою світу. Магія працює непередбачувано — іноді занадто сильно, іноді зовсім не працює. Жити в молодому світі — пригода і ризик водночас.

З часом світ дорослішає. Його закони стабілізуються, його географія фіксується, його магія стає передбачуваною. З'являються цивілізації, історія, культура. Світ набуває індивідуальності — унікального характеру, що відрізняє його від усіх інших світів. Він більше не новонароджений — він стає повноцінною реальністю.

Академії стежать за молодими світами з особливим інтересом. Це можливість побачити народження в реальному часі, зрозуміти процеси, які зазвичай приховані в глибині часів. Це також можливість впливати — спрямовувати розвиток світу в безпечніше русло, запобігати катастрофам, допомагати життю закріпитися.

Народження світу — нагадування про те, що ніщо не закінчується назавжди. Навіть коли старий світ вмирає, його енергія, його досвід, його суть продовжують жити — в нових світах, що народжуються з його попелу. Це не безсмертя у звичному розумінні. Це щось більше — вічне переродження, нескінченний цикл смерті та народження, в якому бере участь кожен із нас.