Світ за плечима
Епілог
- Лікарю, з ним точно все буде гаразд?
Чоловік зняв окуляри та зітхнув:
- Пані Соломіє, ви вже мене десять раз перепитали. Кажу ж, стан вашого друга – стабільний. І покращується ледь не з кожною годиною.
- Справді?
- Справді.
Соля трохи вгамувалася і кивнула.
- Добре. Дякую вам. Я завтра навідаюсь. – Вона попрощалася з лікарем, коротенько зиркнула через прочинені двері на Дмитра, який міцно спав, та повернулася до своєї автівки. Соломія запалила свічку, яку тепер завжди носила з собою, дістала ґримуар та поклала на нього долоню.
- Я знав, що рано чи пізно ти мене викличеш. – Поряд сидів задоволений Ігнат та віддано дивився їй в очі.
- А хіба в мене є вибір? Ви вкрали його, коли змусили прийняти сили роду, до якого я не маю жодного відношення.
- Бо ти – гідна їх, а ті дві крутихвістки зовсім не заслуговували на такий великий дар.
- Ігнате, ви мене шантажували життям мого друга. Та ви його й викрали тільки щоб змусити перетворитися на...
- ... на могутню відьму?
Соля загарчала та видихнула:
- Ще й кров мою здобув таким хитрим способом. Не хочу я бачити цей ваш світ за плечима. Не хочу!
- Ну, я б тобі збрехав, але такої звички не маю. Ти вже в ньому, Соломіє, тож хочеш чи ні, а на нас чекають великі справи. І почнемо – зі ставка. Рушаймо, Солю.
Жінка повернула ключ запалювання, а за хвилину вони вже прямували до нового життя.
#845 в Містика/Жахи
#1223 в Детектив/Трилер
#521 в Детектив
Відредаговано: 28.10.2022
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
