Глава 21. Чим нагороджують за порятунок ельфійок.

Описати, як раділа поверненню Еллі-Терези Красуня Ф'ю та й інші дівчата, просто неможливо. Я ж, аби не заважати, просто вийшов у двір перевірити відкладені повідомлення.

По-перше, у мене після переходу на новий рівень залишилися нерозподіленими п'ять одиниць характеристик. Думаю, поки що витривалість підняти, а то вона в мене зараз на найнижчому рівні. І я кинув усі п'ять одиниць на витривалість, перетворюючи їх на п'ятдесят.

«Ви врятували темну ельфійку від гномів!

Ви підняли досягнення «Милосердний» до 6 рангу.

Ви отримали +5 до інтелекту (перетворюємо на +50!).

Ви отримали +1 до сили (+10).

Ви отримали +1 до спритності (+10).

Ви отримали +1 до витривалості (+10).

Ви отримали +1 до репутації (+10)».

Точно, це ж із сорокового рівня в характеристики додається репутація!

«Ви покращили відносини з гномами.

Ви отримали +1 до репутації (знову додаємо нулик).

Ви покращили відносини з темними ельфами.

Ви отримали +1 до репутації (перетворюємо на +10).

Ви отримали 100 очок досвіду (перетворюємо на 1000).

Ви можете перейти на наступний рівень.

Перейти / Відкласти?»

— Відкласти.

Ніч на носі, куди потикатися?

«Ви не виконали завдання «Нарубати дров».

Невиконане завдання: -1 репутації».

Та невже! Що, піти порубати дрова? Не буду. І так день божевільний видався.

Тут про мене згадали.

— Кораелю, де ти, любий? — у двір випливла Красуня Ф'ю, за нею йшла Еллі-Тереза.

Може, хоч погодувати зволять? Все ж таки кузину господині врятував.

Красуня Ф'ю щиро усміхалася, широко розкинувши руки.

— Любий Кораелю, ти врятував мою ненаглядну Еллі.

Я простягнув їй отруєний кинджал.

— Ні-ні, залиш собі. Знадобиться.

«Красуня Ф'ю дарує вам сай «Укол Лінейської Твери», холодну клинкову зброю типу стилета.

Клас: рідкісна. Особливість: клинок просочений отрутою нервово-паралітичної дії.

Шкода — 100 одиниць ЖС (крім магічних істот).

Сповільнення магічних істот на 30%.

Сила +2 (не можу при дівчатах перетворити на двадцять, на жаль).

Спритність +3».

— Любий Кораелю, Еллі каже, що ти поспішаєш?

— Так...

— Візьмеш із собою мою кузину? Їй теж не сидиться, хоче мандрувати. Якби вона подорожувала з тобою, я була б за неї спокійна.

— Береш мене? — підійшла й сама Еллі-Тереза, обхопила руками за шию, питально зазираючи в очі.

— Проведу... на наступний рівень. А там дороги наші розходяться.

— Чому?

— Ти пишеш дисертацію, я йду вперед.

— Я теж йду вперед, вивчаючи принагідно питання, що мене цікавить. Тобі не здається, що наші цілі збігаються?

— Побачимо.

— Що ж, — втручається в розмову Красуня Ф'ю, — на ніч дивлячись я вас однаково не відпущу, тож на вас чекає розкішна вечеря та м'які ліжка. А вранці... Вранці можна й у дорогу.

Дівчата підхопили мене під руки та потягли в будинок. Там було багато інших красунь, були й гості, які ще не обрали подружку на ніч.

— Ба! Я ж казав, що ми ще зустрінемося! — пролунав знайомий голос.

Я ледь розгледів у цьому квітнику Гошу: торс голий, у кріслі розвалився, ноги вклав на столик, дівчата навколо нього в’ються.

— То як, правда ж, на сорок першому найкращі борделі? Хоча, чесно кажучи, я вже втомився. Цей — четвертий на моєму шляху! Ні, сили відновлюються швидко, морально втомився. А ти як? Затримаєшся тут?

— Ні, Гошо. Я зранку йду далі, на сорок другий.

— І коли ж ти встиг досвіду назбирати?

— Кузину Красуні Ф'ю врятував.

— І що, стільки видають за порятунок ельфійок? Напевно, гарненька?

— Напевно, — Еллі підходить ззаду і по-хазяйськи опускає мені на плечі руки. — І завтра ми йдемо разом.

— Мене візьміть, — бурмоче Гоша, відчувається, що він уже добряче напідпитку,— я вам танкувати буду.

— Беріть його, хай танкує, — сміється Красуня Ф'ю. — Еллі трохи цілитель і трохи кастер. Чудова група виходить!

— Гошо, тобі ще досвід збирати й збирати, та й борделі ти ще не всі обійшов, — жартую.

— Кажуть, у Красуні Ф'ю — найкращий, якщо тут побував, в інші можна вже й не заходити. — Гоша дивиться на мене п'яними очима. — От схожий...