- Магія? Це що художня література?
Витягнувши декілька книг з полки і відкривши вона зрозуміла що це не художня література , а якісь пояснення та рецепти.
- Невже це те , що я думаю. І я зможу навчитися магії? Ура! Я знала що магія існує.
Нажаль вже наставав вечір і батьки Амелії скоро повернуться , тому вона худчіш мала повертатися додому.
- Я сюди ще повернусь. Не сумуй пухнастику! - сказала Амелі і пішла додому.
Прийшовши , батьків вона не побачила і трохи засумувала. Приготувала вечерю , поїла в повній тиші. Вивчила уроки на наступний день і лягала спати близько опівночі. Проснувшись Амелі побачила записку на холодильнику.
"Вибач , ми сьогодні знову дуже рано поїхали на роботу , тому приготуй щось сама:)".
- І так завжди - подумала вона
Дорогою до школи Амелія роздумувала ким їй стати.
- Вже весна і це означає , що скоро тестування а я ще не знаю ким мені стати. Може як мої батьки бугалтери. Ні , не те. Це все скучно.
Прийшовши до школи вона знову сіла за першою партою біля вікна. Вона замріяно дивилася у вікно та спостерігала за природою біля шкільного подвір'я. На дерево прудко залізла білка, тікаючи від першокласників. Ось пролетів голуб. Їй неподобалося сидіти в школі , вона хотіла побігти подалі від нудьги та школи. Але єдине що вона зробила це вийшла на шкільне подвір'я і сіла біля дерева опершись на нього головою та задумашись про питання " Ким мені стати? ".
Ось продзвенів дзвінок Амелі піднялася і непоспішаючи вона поверталася до класу. Зайшовши до класу "3.6" знову:шум, крики, гучне обговорення, розгар конфліктів... Через декілька хвилин до класу зайшла вчителька філософії , шум в класі трохи стих, але ніхто її не слухав.
Коли закінчились уроки Амелія зрадістю помчала геть зі школи дорогою вона зайшла в маленький магазинчик книг. Вона дуже часто туди приходить і її вже знають власники книгарні. По всій книгарні є куточки для читання з гамаками і журнальними столиками , а також там можна купити ароматне лате з маршмелоу чи чай з печивом яке вона обожнювала. Але оскільки Амелі постійний клієнт в неї є свій улюблений куточок і її інколи пригощають за рахунок закладу. Трохи прочитавши новий завіз книг вона пішла додому залишила рюкзак і поспішила до лісу. Пройшовши стежкою Амелія швидко дісталася до будиночку серед лісу. Її вже чекав на сходинках чорненький котик.
- Привіт. Ти за мною скучав?
- Мяуу
- Я за тобою теж. Ходімо в хатинку.
Пухнастик радісно кивнув. І вони зайшли в середину. Амелі вирішила цього разу почитати якусь з книг , що стояли на полиці "Лікувальна магія", "Зелена магія", "Трави", "Магія мінералів" , "Основи магії"
- Ось! Це те що треба. Почнемо з цього - сказала Амелі
Відкривши книгу вона прочитала декілька сторінок і зрозуміла , що тоді коли будинок обріс ліанами це вона зробила магією природи. Амелія вирішила витягнути з полки іншу книгу "історія магії".
Там розказувалось що колись давним давном феї і відьми жили разом, звісно завжди були якісь непорозуміння. Але феї вирішили, що тільки вони можуть жити в Магічному світі. Звісно відьми були проти і коли відмовилися віддавати свою територію їм , то феї вирішили напасти на відьом зненацька. Це дало їм перевагу. Щоб спастися від смерті відьмам потрібно було піти в людській світ. А щоб їм там важко жилося , феї вирішили всилити людям ненавись до відьом. Тому їм потрібно було переховуватися.
Амелія зрозуміла , що потрібно щось робити неможна феям відбирати те що належить по праву відьмам. І ще й так жорстоко це зробити. Вона має за мету встановити справедливість і ніщо не завадить їй це зробити. Ну принаймні вона так думала.