Глава 10

Так минуло ще 2 місяці, ми записали три пісні, одну з яких вже випустили. Звісно, нас порівнювали з першим складом, але з’являються нові фанати, хоча б тому, що тепер в нас 2 дівчини, а не одна. Колектив дійсно дружній, нам весело разом, є творчі дебати, які тільки підвищують нашу професійність.

І настав час виступати на сцені. Нас запросили на якусь вечірку, де виступають молоді гурти, де ми представимо свої 3 пісні. Ми готувалися до цього дня тиждень, тому все має бути добре.

“Хмари”, ваш час настав! Нам дуже пощастило, що на цій вечірці були наші слухачі, бо заходити в місце, де тебе ніхто не знає... З одного боку, так, ти можеш захопити нових людей, а раптом їм не сподобається. Та це не наш шлях. Наша команда не могла не сподобатись, бо ми випромінювали щастя, любов до музики та впевненість!

І в нас був справжній саундчек, справжня зустріч зі слухачами — все по-справжньому. У всіх горіли очі, окрім нього. Так, він вже пройшов цей етап, він вже радів через це, але чи може набриднути любов від слухачів.

Я підійшла до нього після виступу:

- *ім'я, я бачу, що тобі погано.

- Так, я переконався в тому, що це не моє місце. Я не маю тут бути.

- Ти не хочеш бути популярним?

- Я не хочу бути співаком. Моє місце дійсно за кулісами.

- Ти продюсер, можеш робити все, що завгодно! - я так хотіла його підтримати, але посмішка не з’явилася на його обличчі.

Він пішов залишивши радість позаду...