Глава 7

- Покажи, що можеш, мала.

- Та без проблем.

Як тільки вмикнулася музика я, не помічаючи людей навколо, почала вриватися в музичний драйв. Я навіть не помітила, як пройшли 2 хвилини. Коли я завершила грати, він мені аплодував.

- Непогано-непогано, скажи, що через 5 хвилин ми назвемо ім’я нашого нового барабанщика.

Залишилося зовсім трохи і вирішиться моя подальша доля. Не можу сказати, що могла б зіграти краще, бо я віддалася повністю музиці, і робила лише те, що підказувало мені серце.

Минуло більше 5 хвилин. Вийшов менеджер: “Скажу зразу ми довго обирали між двома явними лідерами, і прийшли до висновку, що якщо ми не візьмем *ім’я в свою команду, то пожалкуємо. Вітаємо, мала, ти в групі!”. Я не могла повірити, що в мене вийшло відразу потрапити в команду! Хлопці й дівчата, що сиділи поряд плескали мені, деякі потисли руку, деякі обійняли. І знову я зайшла у вже знайомі двері.

- Вітаю, можу сказати, що саме я відстоював твою кандидатуру, - вихвалявся панк.

- Дякую, мені дуже приємно стати частиною вашої команди.

- Зрозумій мене правильно, не хотіла б ти провести зі мною один вечір?

І одразу потік думок. Погоджуватися, не погоджуватися... За цей час я стала набагато впевненішою в собі, стала успішною в улюбленій справі. Чи варто витрачати час на того, кому не цікаві особистості, а тільки він сам і його стан? Не знаю. Але через те, що тепер я частина його групи, то не могла відмовитись:

- Добре, давай зустрінемось сьогодні ввечері біля того парку.

- Без проблем, - піднявши руки догори, ніби здаючись, сказав він.

Це початок нового етапу в кар’єрі чи щось інше...