Алекса затримали у школі,ніхто навіть не здивувався.Не здивувався й він.
Єдина людину,які він зміг пустити в довіру,зруйнувала усе,як вона могла.
Шляхів відходу не було,він повинен був розповісти усю правду.Хлопець хотів,щоб цю правду знали.
Алекс сидів у кімнаті,що складалась з двох крісел,чотирьох стін,підлоги та стелі,і слідчого,що сидів навпроти,що очікував стереотипну історію,звинувачення,шизануті усмішки та погляди.
-Я просто любив їх,кожну з них,це було найкращим шляхом виразити своє кохання,розумієш?Я не любив Джеффа,я його просто врятував.
-Від чого?
-Від світу,він жахливий,я їх всіх рятував,я їм всім дарував свої почуття.
-Чому світ жахливий?-слідчий очікував сльозливу дитячу історію,цього очікували й поліцейські,що спостерігали допит.
-Тому що я його створив,-вказівним пальцем хлопець постукав по своїй скроні,-тут,увесь Ваш світ був створений Тут.
Алекс більше нічого не сказав,він пам'ятав кожен прожитий момент,він кожного разу грозився,що світ зникне,якщо вони щось з ним зроблять.Що вони напали на його планету,вони й нападуть й на світ,створений Ним.