Ніч у Каллуані була непроглядною, мов густа кіптявна завіса. Ліхтарі на вулицях відкидали довгі тіні, а вузькі провулки здавалося, поглинули кожен звук. Ія йшла між рядами старих будівель разом із Рианом і Еліаном, тихо, майже безшумно, наче вони самі стали частиною нічного міста.
Бібліотека зустріла їх запахом пилюки, старого паперу і часу, який ніхто не помічав століттями. Важкі залізні двері були ще закриті, але печатки з гербом мера вже не лякали Ію — вона знала, що правда варта ризику.
Риан обережно доторкнувся до печатки, і злегка вона піддалася під його дотиком. Двері відчинилися з тихим скрипом. Всередині стояв напівтемрява, в якій виднілися високі стелажі, завалені сувоями й книгами.
— Тут усе, — прошепотів Риан. — Тут те, що нам потрібно.
Ія відчула, як камінь у кишені став теплішим. Він пульсував, мов живий, вказуючи на важливі сторінки, на записи, які можуть змінити долю Каллуана.
Вони обережно рухалися між стелажами. Пил осідав на плечі, а світло свічки ледь відкидало тіні на стіни. Ія доторкалася до старих паперів, розкривала сувої, тримаючи камінь рукою, що теплішав від кожного дотику. Тут були старі карти, схеми проходів через стіну, ноти мелодій, які здатні пробудити пам’ять навіть у тих, хто вже носить маску.
Еліан знайшов перший сувій із забороненими записами: списки дітей до того, як їх забирали. Малюнки облич, імена, дати — усе, що влада хотіла стерти.
— Це справжня пам’ять, — прошепотів Риан. — Кожен охоронець колись мав ім’я, сім’ю, життя. Тепер ми можемо це показати.
Ія приклала камінь до сувою, і він засяяв м’яким теплом. Її серце калатало швидше. Нарешті вона тримала частину правди в руках.
Раптом позаду лунали кроки. Серця забилося в грудях. Еліан схопив їхні книги і сувої, а Ія відчула, як камінь пульсує сильніше, мов сигнал безпеки. Вони миттєво сховалися за високими стелажами, намагаючись стати невидимими у темряві.
Кроки пролунали ближче, і в тиші можна було почути, як щось скрипить під вагою важких чобіт. Потім кроки віддалилися, і тиша повернулася, але напруга ще довго не відпускала.
— Вони досі тут, — тихо промовив Еліан. — Будьмо обережні.
Ія глибоко вдихнула. Ця ніч стала початком їхньої підготовки. Вони не могли відкривати всі секрети одразу, але вже знали, що мають карти, списки та мелодії. Тепер залишалося навчитися користуватися ними і знайти союзників серед тих, хто готовий протистояти владі.
Вона дивилася на Риана й Еліана, відчуваючи, як рішучість розливається всередині. Відтепер вона більше не була просто спостерігачем. Вона робила перший крок. І ця ніч стала їхньою ніччю підготовки — першою в довгій боротьбі за правду і свободу Каллуана.