Світ моєї собаки

9 частина ,закинутий дім,

Мандруючи   я верхи,на ослі,а ззаду, біг Джері, ми пробиралися крізь,миртові зарості, виноградники,які ретельно доглядалаи,селяни ,по дорозі ,зустрічав селян, як йшли,з  поля і несли, на своїх,плечах,мішки наповнені,достиглими,кавунами, і люб'язно простягали, мені, соковитий  достиглий,кавун,і я сідаючи,на траву, ласував,кавуном, а  Джері, теж пробував ласувати,у спеку.                                                    В одну з таких ,прогулянок, я надибав у хащах, мирту,ліан, які стелились,повсюди,. закинутий дім.   Порослий мохом,і видно,що вньому ,давно ніхто не живе,я зайшов в середину, і побачив,як павутиння,звисало клочам, меблі протухли від часу, стілець який ледь тримався, стіл ,розломаний, розвалену пічку.     В в кутку ,в одній з ,кімнат, я побачив ,купку кажанів, а Джері ходив,разом зі мною і рознюховаі ,усі закутки .            Кажани,стали агресивні і почали ,кружляти над нами ,ми вибігли, на подвір'я . На подвір'ї я побачив,старий закинутий колодязь, я зігнувся щоб,розглянути,та ненароком,послизнувся ,і полетів,вниз .                                                                              На щастя,колодязь,був не глибокий,і води в ньому,не було. Я з переляку ,почав гукати Джері,Джері.  Джері підбіг,крутився навколо колодязя, незнав як допомогти мені. Я почав кричати, додому Джері додому біжи- і Джері митю , побіг . Я терпляче,чекаві поки Джері ,приведе  моїх ,родичів .        Осел якого,я прив'язав,ревів наче,був прив'язаний з тиждень.                                           Нарешті,Джері привів усіх мої ,родичів , вони кинули,мені шнур,і я почав підтягуватись,нарешті я виліз,з колодязя, Джері почав бігати біля мене,виляючи своїм пухнастим ,хвостом радіючи що я,вибрався з пастки.      Синку ти незабився- з переполоху,запитала мама.    Ні все гаразд мамо ,обнадійливою відповів, я.                                                     Так,Патріку ,ти зовсім відбився ,з рук,чого ти вештаєшся,хто зна куди-, дорікнув Джон.    Якби не ,цей,собака,я не знаю,чи ми б тебе знайшли,! мовила,Марі.   Ходіми,звідси ту моторошно, відповів,Джон.Я відвязач,свого осла який всеще надсадно,ревів поки мої родичі,розбирались зі мною, то ніхто не звертав уваги на,осла,всі були зайняті,моїм порятунком . АхДжері, сказав,я  присівши,до нього ,- щоб я без тебе,робив, а собака,лизнув,по щоці.                                                               Я відвязав,осла сівши на його ,міцну спину, і помчикував ,зі своєю,сімейкою, до дому.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше