2 частина ,наш приїзд на Сицилію,

Я міцно  заснув у жаркі каюті , корабля .   Джері  спочатку  , клацав зубами  , щоб зловити муху , яка настирливо  кружляла над ним .                                     Стомившись теж приліг біля мене і заснув .   Зранку я схопився від гавкіту мого Джері .   О Джері , відповів я оглядаючи спросоння його.  Він мене будив зі сну . А мій Джері,. уже стояв , біля дверей  , і кликав іти.       Я одягнувся , і ми вийшли на палубу , а там вже були мої родичі.                                     Доброго ранку Патріку  як спалось  -- запитала мама.  Добре відповів я  .      І глянув в далечінь , море було безкрайні синє  ,і наш корабель, хитало згори на долину на хвилях.                     Ось земля вигукнула Марі  , так це Сицилія  підтвердила мама     .          Перед нами відкривалася невідома мені земля , оповита густими хмарами в горі а з низу стелився густий туман .     Ми підпливали все блище і блище , і я вже міг розрізнити високі гори  зі шапками. ,  на горі снігу .                                                                                            Відкривався перед нами невідомий край  і я надіявся. Що у мене і Джері буде вдосталь часу щоб розвідати кожен куточок острова.  Ми підпливали до стоянки корабель спустив якір і, ми почались зі своїми валізами  , спускатись з корабля .     Ми опинились  на пристані. Де Джон він нас мав зустріти  , хвилювалась мама .  Він спізнюється, як так ми приїхали , а його нема ,.  мовила Марі.                                                                                       Ітут на мою біду , Джері вирвався з повідка, Джері гукнув я  ти ж не такий .Ти послухаєш мене .Джері  хотів справити потребу і підбіг до стовпа  . Але вернувся .  Молодець Джері. Ми простояли годину дві а ,Джона все ще небуло . А людей  як сардин у бляшанці . Ну деж Джон хвилювалась мама.      І тут я побачив Джона ну нарешті , типоявився , сказав я . МИ зраділи .  Привіт усім  радий вас усіх тут бачити , от побачите як тут гарно жити.  Це що собака Патріку навіщо тобі собака ,?  Це мій друг я не міг його залишити.  Ну як зі собакою ви підете в готель, невгавав Джон.                                                                  Синку  Патрік відмовлявся їхати без нього ,  ми мусіли .  Добре  ходімо  із розчервонілим обличчям відпові Джон .  Таксі гукнув Джон  . Підїхлало таксі стареньке ми всі повсідали . Таксист завів машину заревів мотор і ми, рушили ,.Вам куди в готель запитав таксист .     Так відповів Джон . Їхали ми вузькими вуличками міста ,  місто було брудне прямо на тратуарі , продавали , всякий крам , бігали , бездомні , собаки, і коти .  Вулицями ходили Сіцілійське населення , чоловіки , і жінки зі ,засмаглими обличчями. Ну нарешті таксі зупинилось , і ми виспались , на вулицю..        Джон заплатив і ми рушили до готелю . Корснєж показав нашу кімнату , і ми рушили на гору. Майте на увазі усі будем жити у одні кімнаті , сказав Джон.                             Що ? зі здивуванням  віповіла мама .    Джоне ми англійці ми порядний народ .  Ми неможеми от так, жити нам потрібен просторий дім .      Та заспокойтесь мама  ,вигукнув Джон це лиш на деякий час , я попрошу друзів  знайти що-небудь пристойне.     І на цих словах  ми пройшло в нашу кімнату , Джон відчинив двері .    І перед нами повстала кімнати в усій свої красі .                                 У кімнаті було кілька ліжок , крісел ,стіл, маленька кухня  з посудою. Мама присіла , ми почали  розбирати ,все що привезли. Собаку куди подіти , собаку ,ми Тай ще , собака усі на купу ,в одні кімнаті . Гукнула Марі , Патріку  через твого собаку одні проблеми .. Добре що вмовили консєржа , за пристойну суму впустити нас зі собакою. Біля вікна є балкон він буде там , і я повів його ,прив'язав , до поручі балкона і  ніжно погладив . О Джері  світ такий жорстокий , але я тебе не покину  , ти мій друг а друзів не кидають. От так ми розмістились в готелі на Сицилію . Перед нами відкривався невідомий ,світ  острова Сицилії.