Світі

Глава 15

Світі дивилася на безкрайню вулицю хмарочосів, вікна яких відбивали золоті промені сонця. Блискучі автівки різноманітних марок одна за одною проносилися автострадою повз криту автобусну зупинку, яка дуже нагадувала Світі величезний холодильник. Кондиціонер працював цілодобово – ідеальне місце для тих, кого дістала спека.

Автобус прийшов за розкладом.

– Куди ми зараз? – Світі зручно вмостилася біля вікна.

– До Макса, – відповів Люк і знов загадково усміхнувся.

– Макса?! Мого Макса? – здивовано перепитала Світі. – Він, напевно, вже в аеропорту.

– Світі, ти помічаєш усі деталі окрім тих, що стосуються тебе.

– Не впевнена, що він налаштований мене зараз бачити.

– Ти про сварку? – Люк ледве стримував себе від сміху. – Не здивована, що «містер непробивна стіна», який муху боїться образити, зненацька почав шипіти на свою улюблену білявку?

– Не зрозуміла, що саме тебе так забавляє?

– Світі-Світі, мені було потрібно, щоб хтось зі своїх забрав Тіма. Ось ми і розіграли з Максом для тебе цю сцену. Точніше, не для тебе…

– Для Яноша, – Світі знов стало ніяково від спогадів про запис розмови Яноша з Кітом. – Кмітливо. То Макс вже забрав Тіма?

– Так. Ох, і скучив же я за цим малим! До речі, приготуйся, Макс довго буде вибачатися. Вмовити його покинути тебе в пустелі виявилося важчим, ніж я думав.

Світі розсміялась.

– Приїхали, ластівко! Дивись, яка краса.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше