25 березня 2022

25 березня

Я знову майже не спала. Очі злипалися від втоми, але щойно я засинала, мене накривали кошмари. Мені снилося, що я вже у безпеці, що навколо тиша та мир… А потім – різкий вибух, і я прокидалася в холодному поту.

З самого ранку Надю і Ростика знову нудило. Вони лежали бліді, як примари, ледве ворушилися. Ми не знали, що робити, і просто сподівалися, що їм стане краще. Їхня мама, Катя, намагалася напоїти їх водою, але Ростик крутився і відвертав голову.

— Від чого це може бути? Що вони такого з’їли? — стурбовано запитала Катя у мами.

— Ну, Ростик учора всю пачку жуйок за раз з’їв, а Надю твоя свекруха нагодувала трьома величезними яблуками. Я от думаю, може, ацетон…

— Треба перевірити тест-смужками, — сказала Катя.

Вона знайшла тест і перевірила. Колір смужки став фіолетовим… Ацетон зашкалює.

— Терміново їдьте в лікарню! — сказала мама.

Катя швидко знайшла машину, і вони поїхали.

Ближче до обіду написав кум:

"Евакуаційний автобус зламався. Якщо полагодять, то виїдемо сьогодні, якщо ні — то завтра. Можу забрати тебе в Лисичанськ?"

"Та ні, здається, тут безпечніше."

"Я б так не сказав."

Знову не вийшло виїхати…

Я написала чоловікові, і він, навіть не здивувавшись, відповів:

"Я й не сумнівався."

Мама, здається, навіть зраділа.

Тим часом у нас знову зникло світло. Я розуміла, що зв’язок теж може зникнути в будь-який момент, тому поки телефон ще працював, я набрала перевізника, щоб дізнатися, чи є місця і коли він вирушає.

"Завтра везу людей у Дніпро. Можете зателефонувати завтра-післязавтра. Поки вирішіть, скільки вас буде."

Я передала мамі. Вона попросила Марину умовити бабусю та дідуся по батьковій лінії поїхати з нами.

— Не хочуть, — зітхнула Марина. — Хай тато спробує їх переконати.

— А ви їдете? — запитала мама у бабусі.

— Якщо буде можливість перевезти дідуся, то так, — відповіла вона.

Поки ще була вода, ми набрали її у все, що могли. Воду з труб більше не пили, пили лише ту, що нам передали з лікарні.

Світла не було цілий день, телефони сідали, економили кожен відсоток заряду. Ми не знали, коли повернеться електрика, але всі сподівалися, що скоро.

Але ніч настала в повній темряві… Світло так і не з’явилося.