Об’єкти фізкультурно-спортивного призначення

У Сєвєродонецьку працювали 5 дитячо-юнацьких спортивних шкіл, у користуванні яких були більшість об’єктів фізкультурно-спортивного призначення міста.

ДЮСШ-1, вулиця Федоренка, 33. Мала в користуванні спортивний комплекс по вулиці Федоренко, 33 (колишній Палац спорту будівельників), палац тенісу по вулиці Федоренко, 33-А, зал тенісу та відкриті тенісні корти по вулиці Вілесова, 4-А спеціалізована зала боротьби на вулиці Богдана Лищини, 21-А. Види спорту, що культивувалися в ДЮСШ 1: теніс, настільний теніс, бокс, боротьба дзюдо. У ДЮСШ працювало 13 тренерів-викладачів.

ДЮСШ-2, вулиця Сметаніна, 5. У користуванні знаходилися стадіон «Хімік» на вулиці Сметаніна, 6, спортивний комплекс на вулиці Сметаніна, 5 (колишній Палац спорту хіміків), стрілецький тир «Спартак» на вулиці Богдана Лищини, 36-Б. Види спорту, що культивувалися в ДЮСШ 1: важка атлетика, велоспорт (шосе), спортивна гімнастика, легка атлетика, кульова стрільба, футбол. У ДЮСШ працювали 16 тренерів-викладачів та акомпаніатор.

ДЮСШ-3, вулиця Сметаніна, 5-А. У користуванні знаходився спортивний зал ігрових видів «Олімпія» на вулиці Сметаніна, 5-А. У ДЮСШ-3 культивувалися волейбол, баскетбол, спортивне орієнтування, художня гімнастика. У школі працювало 6 тренерів-викладачів.

ДЮСШ-4, вулиця Маяковського, 28. У користуванні знаходилися Льодовий палац спорту по вулиці Маяковського, 28 та критий басейн по вулиці Гоголя, 37. Види спорту, що культивувалися в ДЮСШ-4: плавання, футзал, більярдний стіл, волейбол, карате JKS, сучасне п’ятиборство, черліденг, шахи.

Дитячо-юнацька спортивно-технічна школа водних видів спорту «Садко» — школа вищої спортивної майстерності, вулиця Маяковського, 19-А. У користуванні був критий басейн «Садко». Культивувалися види спорту: підводне орієнтування та швидкісне плавання в ластах. Працювали 12 тренерів-викладачів та інструкторів-методистів.

Спортзали та відкриті спортивні майданчики мали всі 18 міських шкіл та школа в Борівському. У шкіл № 3 та № 10 були футбольні поля зі штучним покриттям.

Сучасні відкриті спортивні споруди з тренажерами, волейбольним та баскетбольним майданчиками, скейтодромом були в сквері «Дитяче містечко».

Інші спортивні споруди

У межах міста був ще один стадіон — «Будівельник», вулиця Донецька, 3. Він знаходився в приватній власності та не використовувався для фізкультурно-спортивної діяльності.

Стадіон «Енергетик» був розташований у лісовому масиві біля профілакторію Сєвєродонецької ТЕЦ.

Ковзанка зі штучним льодом була в приміщенні ТРЦ «Джаз», там же знаходився майданчик для боулінгу.

Спортивні зали та спортивні майданчики були в хіміко-механічному технікумі та в міських ПТУ, в інтернаті. Загалом у місті були 51 спортивний зал, 47 спортивних майданчиків, 3 стадіони, 2 критих басейни, 2 тири, 12 тренажерних залів, 44 інші спортивні споруди.

Заняття фітнесом та з тренерами на тренажерах у Сєвєродонецьку було можливе в сучасних фітнес-центрах «Еліт» (Курчатова, 19-Г) та «Good Zone» (вулиця Федоренка, 33-Б), у фітнес-студії «ОК» (вулиця Вілесова, 10-А), у спортивно-оздоровчому комплексі «ДіВалКо» (вулиця Ломоносова, 8), спортивному клубі «Бойлер» (вулиця Курчатова, 27-Б), у клубі «Магма» (проспект Центральний, 54-Б), клубі «Арена» (вулиця Федоренка, 20-а).

Серед підлітків користувався популярністю приватний спортивний клуб «Скімен» (шосе Будівельників, 11-Б).

Значних спортивних успіхів досягла Школа гун-фу «Дракон і Тигр» міського клубу східних бойових та оздоровчих систем (вулиця Гагаріна, 113), створена та керована Андрієм Сербіним. Ця приватна школа виховала 8 майстрів спорту України та 1 заслуженого майстра спорту. За 25 років, протягом яких вихованці школи виступали в міжнародних змаганнях із кікбоксингу, вони здобули 45 золотих медалей на чемпіонатах та кубках світу, та 8 золотих медалей на чемпіонатах Європи. Майстри спорту Павло Зубенко, Павло Аністратенко, Артур Чернов є п’ятикратними чемпіонами світу з кікбоксингу WPKA, Захар Ліхіна — чотириразовим, заслужений майстер спорту Андрій Орлов, майстри спорту Микола Литовченко та Ростислав Середа — триразовими чемпіонами. Софія Цилік — триразовий чемпіон Європи з кікбоксингу ISKA.

Основу збірної України з підводного орієнтування та швидкісного плавання в ластах становлять вихованці сєверодонецької школи підводного плавання «Садко». За період із 2006 року вони здобули 20 золотих медалей на чемпіонатах та в кубках світу та 19 золотих медалей у чемпіонатах Європи. Найбільш вагомим був результат Євгена Золотова (шість перемог у чемпіонатах світу та вісім перемог у чемпіонатах Європи) та заслуженого майстра спорту Олександра Золотова (відповідно 6 та 4 золотих медалей). Спортивна слава «Садко» розпочалася з перемоги Сергія Волкова на чемпіонаті світу 1985 року. В останні роки сєвєродонецькі спортсмени становили основу збірної України з підводного орієнтування та швидкісного плавання в ластах.

На початку 60-х років ХХ століття в Сєвєродонецьку збудували криті тенісні корти (Палац тенісу) та розбили ґрунтові корти поруч. Пізніше з’явилися криті корти на вулиці Вілесова та відкриті корти там же. Із сотень сєверодонецьких дітей, які займалися на цих кортах тенісом, виросло чимало спортсменів, які перемагали на змаганнях світового рівня. Тут розпочинав спортивну кар’єру сєвєродонецький хлопчик Микола Давиденко, який певний час був третьою ракеткою світу. В останні роки перемагали на європейських турнірах сєвєродонецькі спортсмени Аліна Вольман, Владислав Лобак, Ґуля Назарова, Вікторія Попова, Ілля Ревенко, Артем Чебатарьов.

У двадцяті роки ХХI століття сєвєродонецькі спортсмени з’явилися в складі збірної України з настільного тенісу.

У сєвєродонецьких ДЮСШ зробили перші кроки в спорті видатні спортсмени: футболісти Олександр Андрющенко, Олексій Городов, Дмитро Гречишкін, Юрій Грицина, Олексій Расторгуєв, Олег Чашка, Едуард Мор, легкоатлети Микола Антоненко та Наталія Тобіас-Сидоренко, трекова й шосейна велогонщиця Світлана Галюк, волейболістки Марина Марченко та Олександра Фоміна. У Сєвєродонецьку жив відомий пауерліфтер Дмитро Семененко.