Свою душу я пізнала

Релігія кохання

Я не зроблю дурниць, а буду годувати
Тебе теплом своїм із віршів й горювати.
Але не смутком — випромінюють його миряни,
А я занадто в цім бутті багатогранна.

Я мовчу, та символами заявляю
Й, тобі на груди не лягаючи, лягаю.
У сенсі вкотре гублюся, та не жалкую,
Що власноруч тобі свій небозвід дарую.

Нетлінну постать я твою продовжую писати
І те, що істина для мене ти — невтомно заявляти.
Я ж говорила: на один сезон моє прощання,
А далі — вічне у тобі богошукання.

 

@I 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше