Свою душу я пізнала

Моя філософія тебе

Можливо, двічі в одну річку не ввійдеш,
Особу свого сприйняття ти не залишиш,
Ясність у своєму ж і тумані не знайдеш,
Фокус з нього ти на себе зміниш.

І тримаючи в руках чорнильне жало,
Лібертинізм пропустиш через шкіру.
Отямишся серед засуди після чарів,
Себе картаючи, що врешті втратив міру.

Очей шукати будеш тільки особливих,
Фініш має бути лиш між обома.
Ілюзія чи все ж взаємне відчуття вразливе
Являється, щоб в друзки тріснула стіна?

Тебе вивчаю, ніби недосяжну мудрість,
Епітети оксиморонні — наче ми.
Будую з драм твоїх й заминок чуйність.
Емпате, розгадала я тебе, чи ні?

Kara Star

Подобається

#2615 в Різне
#572 в Поезія
#8829 в Любовні романи

У тексті є: кохання і самотність біль і радість, реальність і фантазія, важливі питання

Відредаговано: 12.05.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись