Свою душу я пізнала

Згораю вщент від болю

Я хапаюся за все що я люблю
І любила колись,
Але сцепка занадто слабка
І я відліпаюся від того,
Що приносило радість,
Падаючи в невідому прірву,
Зі стін якої прорізаються
Колючі стовбури рози,
Даруючи пелюстки — міцні,
Які дають можливість схопитися,
Але я поки лечу не торкаючись.
Здається саме так це відбувається.

Все добре.
Все буде добре.
Я впораюся.
Дякую за те, що я проживаю.
Я повинна витримати.
Я знаю, що мене чекає краще життя,

Але поки я
Згораю вщент від болю,
Залишаючи стару шкіру позаду.

Я не хочу нашкодити собі
Словами, які притягують невдачі.
Я буду щаслива
І світ відкриє мені двері до мрії.
Я буду боротися до останнього,
А останнє настане тільки тоді,
Коли Бог скаже «Дозволяю»,

Але поки я
Згораю вщент від болю,
Залишаючи стару шкіру позаду.

Я буду багато писати,
Поки пишеться,
Та я боюся, що я вигорю
У справі, яка обезболює.
Я боюсь, що мене
Обезболить розчарування
І приведе у лапи не тому,
Кому я повинна попасти
Від Святого,

Та я вірю, що все закінчиться —
І погане, і хороше,
Тому змушую себе
Брати хороше від життя,
Хоч і зараз задихаюся
Час від часу
Від невміння
Контролювати лайно,
А може це просто
Мої думки рухаються
Не в тому напрямку.

Все буде добре,
А поки я
Згораю вщент від болю,
Залишаючи стару шкіру позаду.

Kara Star

Подобається

#2615 в Різне
#572 в Поезія
#8829 в Любовні романи

У тексті є: кохання і самотність біль і радість, реальність і фантазія, важливі питання

Відредаговано: 12.05.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись