Свою душу я пізнала

Свобода Туманності

Я не пишý, витягуючи з пальця текст,
Я підключаюсь до високої напруги.
Я не боюся осквернити свою честь,
На все піду, але брехливою не буду.

Із Всесвітом із дня у день у резонансі,
Мовчання із минулого я компенсую.
Структурованість я заміняю трансом,
Бо я — Туманність, що на частоту полює.

Моя свобода — це робити твір живим —
Не «штучне дихання» безпутнім буквам.
Нудота — вірний і липучий поводир,
Якщо пишý я не від серця, а по буднях.

Подобається

#2615 в Різне
#572 в Поезія
#8829 в Любовні романи

Відредаговано: 12.05.2026