Свою душу я пізнала

Чернетки недоречень

Чернетки недоречень для віршів
Вгамовують і одночасно топлять.
Я заземляюся від мудрих слів,
Які мене за горловину ловлять.

Я розумію: «Найтемніший час —
Це шторм перед світанком тиші»,
Але чому він йде усе життя,
Даруючи щасливі миті?

Навіщо мені треба закалятись
До схожих проявів поразки?
Чому не можу залишатись
Із дня у день в чарівній казці?

Я знаю, що нервовий зрив,
Завжди опишу як афішу.
Який це по рахунку крик?
Далеко ж я не найсильніша.

Подобається

#2015 в Різне
#414 в Поезія
#7744 в Любовні романи

Відредаговано: 01.12.2025