Свою душу я пізнала

Видих моєї втоми

Тобі потрібен той, хто сенс
З одного видиху твоєї втоми зрозуміє.
Хто зрозуміє через погляд — «Мрець. 
Її потрібно ніжно берегти від зливи

Оманливих думок, що знов
Запрошення чекати не збирались.
Не ставлячи наставницьких умов,
Дозволити чому потрібно статись. 

Лягти під зливою поблизу до світання —
Нарешті спробувати плід, насолодившись. 
Й подарувати щастя, а не чергове кохання,
Яке її руйнує, придивившись.»




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше