Свою душу я пізнала

Роль подалі від свого життя

Я граю роль подалі від свого життя,
Від невдач я здіймаюся до прийняття.
Я серед людей, та мене давно тут немає,
Я стиль написання та душі нещасних ламаю.

Нікого не чую і слухати вперто не буду,
Мій радник ― бажання, далеко не люди.
Знаю ― наш погляд направлений прямо,
Хоча біля тебе я граю роль мами.

Я дозволю собі в публікації помилку,
А хто ти тепер для мене, Антоніо?
Я гублюся в буквах, а ти в речовинах,
Я тверезо забула всі твої провини.

«Ти лиш бережи себе, бо я не вберіг»,
Я буду з тобою, як твій оберіг.
Мені дуже шкода, що я прив'язалась,
Та пару ліпити з нас не збиралась.

 

@A




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше