Свою душу я пізнала

Кохання закоханої бідолахи

Ти відчуєш безумство в моїх очах?
А як буду кричати, зрозумієш — це крах?
Карти складеш воєдино докупи,
Щоб навіки змінити звичні маршрути?

Обнімеш мій труп, неначе палач?
Жартую. Жартую! Ти тільки не плач.
А впустиш у темряву лісу осінню?
Повір, це важливо для мене донині.

Допоможеш скінчити куплет чи страждання
Цілунками в губи до самого рання?
З тобою я знову відчула мурахи —
Кохання закоханої бідолахи.

@VC

Подобається

#2379 в Різне
#504 в Поезія
#8420 в Любовні романи

Відредаговано: 01.12.2025