Свою душу я пізнала

Казкова буденність

Ненавиджу жару від неба,
Але більше — холод з твого серця.
Я боюсь, що втрачу дотик пензля,
Ти боїшся, що замерзну.

Я тебе чекаю, наче повінь довговічного натхнення,
Ти не любиш коли я тебе торкаюсь.
В казку трансформується буденність,
Коли я з тобою мов дитина граюсь.

Плануємо життя, вже проживаючи наступне,
Я сплітаю до майбутнього маршрути.
Бажаю твої компліменти, наче вітер чути —
Ти би посміявся із моєї туги.

@VC

Kara Star

Подобається

#647 в Різне
#116 в Поезія

У тексті є: кохання і самотність біль і радість, реальність і фантазія, важливі питання

Відредаговано: 01.12.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись