Свою душу я пізнала

Відчайдушна крапка

При виборі локації початку
Ми часто забуваєм почерк справжніх побажань,
З абзацу відчайдушно ставим крапку,
Бо нас чекає не коханий океан.

Не можна у ріку впускати руки,
Ночами у її обіймах засинати.
З рікою й так настане час розлуки,
Не варто її губи цілувати…

Та ріка по струнам грає не байдуже,
Може шанс з рікою в мене є?
Нагороджую себе, а вітер знов шліфує —
Течією дотики ріки знесе.

При виборі локації початку
На ваги ти постав ріку та океан.
Невже змінилась відчайдушна крапка?
Облиш, це знову черговий провал.

 

@VC




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше