https://st.booknet.ua/uploads/covers/220/1761730838_63.jpg
Свою душу я пізнала
Вона ходила по лісах зі мною
Вона ходила по лісах зі мною,
Та весь час писала свої прози.
Вона гралася, неначе то клубок — не доля,
Кохання інших все валяла по підлозі.
Чекала того самого, перебирала відчайдушно,
Уваги не звертаючи на подарунки Бога —
Він вже не раз давав сердечку битись непорушно,
Але вона вже вкотре обира не ту дорогу.
Вона ходила по життю зі мною,
Та весь час писала свої прози.
Вона гралася, неначе то клубок — не доля,
Й за дане ставлення її життя валяло по підлозі.
@VC
Відредаговано: 01.12.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
