Свою душу я пізнала

Знахідка

Мене заспокоює кров і твій запах,
Який блукає по лісу чомусь.
Що за дивні відтінки? Тебе ж тут немає,
В пошуках тебе запитально кручусь.

Як байдуже блокнот летить з моїх рук,
Так ставлюсь і я до своїх відчуттів.
Підримований ритм втрачає свій звук,
А я же на себе ставлю приціл.

Ризикую спійматися на небезпеку,
Та вперто за шепітом лісу іду.
Я знахідку знайшла, ох, якби не спека,
Я б навіть не ступила кроку. Втім додому скоро йду.

 

@VC




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше