Свою душу я пізнала

Нестабільна поема

Я нікого недостойна,
Ніхто мене у світі недостойний.
Я закамʼяніле Боже стерво,
Я поезія, що вік назад померла.

Прикажи собі мене забути,
Щоб могти ще щось в житті відчути.
Розтопчи надію з моїх вуст,
Прийми за вдячність мій укус.

Не кохай мене ночами,
Це розпорить мої рани.
Йди шляхом своїм без мене,
Нестабільна я поема.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше