Свою душу я пізнала

Зима — це нещасне пекло

Холодно так, так холодно.
Лід на землі морозить ноги твої,
А сніг, що з неба летить,
Мов пуля у серце стріляє —
Згадує всі мої дні,
Проведені разом з ним.

Зима — це нещасне пекло,
Де так чудово тобі.
Любиш, радієш нестерпно,
А потім плачеш уві сні.
Любов дарує крила нам,
А потім назад забирає.
Дає шанс розпочати нове,
Але сил просто вже немає.

Боляче так, так боляче,
Рани на серці загоїтись не хочуть,
А думки, ті, що про нього
Відштовхнути від себе не можеш,
І любиш, і досі ще любиш,
Та признати собі це не в змозі.

@Р

Kara Star

Подобається

#2144 в Різне
#434 в Поезія
#7912 в Любовні романи

У тексті є: кохання і самотність біль і радість, реальність і фантазія, важливі питання

Відредаговано: 01.12.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись