Свою душу я пізнала

Безсмертний крик

Сни бувають різні, як і ваші очі,
В сльозах проводжу я нестерпні ночі.
Бʼється моє серце, але я не вірю,
Що ним я когось з вас іще зігрію.

Бачу — летить птах, постріл і він впав,
Бідолашний і про смерть свою не знав.
Полетів і дальше духом з цього світу,
Зустрічають друзі його без привіту.

Птах не розуміє, що з ним сталось,
Ніхто і не побачив, як до них підкралися.
Друг найкращий зграї запальної,
Став безсмертним через вчинок долі.

Та хіба це щастя — бути невідомим?
Бачити страждання рівноцінно болю.
Так само й зі мною, стала я ніким,
Чути тільки галас — це мій душевний крик.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше