Свою душу я пізнала

Гілки моєї душі

Чи то гілки з кущів у темряві співають?
Чи то туманом покривається весь простір?
Мій Всесвіт для маленьких посиденьок
Зруйнували люди, що не вміють цінувати ніч.

Загубилася у світі, та знайшла себе у лісі,
А бажання повертатися додому знесло вітром.
Невідомість каже, що подалі від людей буде прекрасно,
Я без лишньої причини довіряю власним почуттям.

Чи то гілки з кущів у темряві співають?
Чи то з гортані рветься мелодійний звук?
Як з мене писанку зробили підлі люди,
Так з посмішкою мовчки щезну з їхнього життя.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше