Свою душу я пізнала

Я кровʼю намалюю нас

Я кровʼю намалюю нас
У сонячне зимове зараз
На відстані шалених кілометрів,
Де нас ніколи парою не існувало.

Я топлюся у красоті своїх чернеток,
До болю в серці, чи, можливо, до зупинки,
Я все ще мрію про любовний поєдинок,
Де засинала під твоє серцебиття.

Я засинала там, де заборонено знаходитись мені,
Я засинала з мріями, щоб світ навколо зупинився.
І він навіки зупинився в памʼяті про тебе,
Дивуючи мене швидким проходженням років.

@A

Kara Star

Подобається

#2144 в Різне
#434 в Поезія
#7950 в Любовні романи

У тексті є: кохання і самотність біль і радість, реальність і фантазія, важливі питання

Відредаговано: 01.12.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись