https://st.booknet.ua/uploads/covers/220/1761730838_63.jpg
Свою душу я пізнала
Ломка недостойної людини
Проживаючи буденність між вітрами,
Я відчула ломку недостойної людини.
Переплітаючи емоції із днями,
Не відчула за бажання скоєні провини.
Заливши в себе проповідь моралі,
Я так і не змогла змінити свою думку.
Замість того, щоби схаменутись — полетіла далі,
Знаючи, що замість щастя я відчую муки.
І в мертвій тишині, і в галасливім фоні
Я відчуваю ломку недостойної людини.
Це ж як потрібно було закохатися в його долоні,
Щоб не відчути за бажання скоєні провини?
@A
Відредаговано: 01.12.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
