Свою душу я пізнала

Скоро вісімнадцять

Тобі скоро вісімнадцять, 
А важливе геть забула.
З твоїм «Я» не будуть гратись,
А заберуть туди, де були

Всі такі як ти та гірші,
Не повторюй помилок.
Викинь лезо, пиши вірші
І забуть про смертний крок.

Щоби знову не попастись,
У ланцюг дурних думок,
Щоб не взмозі була здатись,
І відчула смак турбот.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше