Свою душу я пізнала

Хочеться себе привітати з поразкою

Хочеться себе привітати з поразкою,
Поколювання в тілі назначити ласкою.
Холод відчути як подарунок тепла,
Стражданням ім'я дарувати «життя».

Хочеться тіло закинути в небо,
Душі таких послуг більше не треба.
Вона в небутті зроду-звіку літає
І знає, чого насправді бажає.

Пальці схристити, собі обіцяючи,
Бо кожному щось обіцяю, вагаючись.
Пам'ять залишити — перше й останнє,
Чого б хотілося мені в покарання.

Змінити бажаю банальне минуле
І знищити кількість у серці намулу.
Навчитися ще від появи не чути
Голос людей зі смаком отрути.

Заплакати болем, який призабув,
У сприйняття свого моря відколи пірнув.
Відновити всі функції мертвій душі,
Бо для чого тоді складаєш вірші?




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше