Свою душу я пізнала

Біле полотно

Біле полотно розстелене у лісі,
На ньому вільно розляглося моє тіло. 
Я прозорим, та життєвим обведу обриси
Пензлем, щоб моя загробна смуга стала біла.

Мертва драма хлине з полотна,
Три волошки щиро просять не мовчати.
Я не знаю, хто лежить на полотні — вона чи я,
Але я хороша, а в ній живе бажання лиш вбивати. 

Пташка шрамом склалася на грудях,
Я полюбила набагато більше кров, аніж вино.
Біле полотно розстелене у лісі, 
Я розстелена у лісі, наче біле полотно.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше