Свою душу я почула

Ромашка

Відпусти темний світ, що ламає кістки,
Як ступатимеш вдалеч, лиш не тремти.
Не лягай зі слізьми на очах, так не треба,
Ти відчуй красоту незрівнянного неба.

Твоя доля — це космос у вигляді вовка,
Він зігріє вночі тебе своїм шовком.
Не залишить блукати в моментах безглуздих,
Якими покрили за життя тебе люди.

Не впадати у відчай — найкраща порада,
В цьому лісі нізащо не відчуєш ти зради.
Ти в обійми до вовка лети наче пташка,
Подолай усі негаразди. Ромашка.

Kara Star

Подобається

#1764 в Різне
#402 в Поезія

У тексті є: кохання і самотність біль і радість, реальність і фантазія, важливі питання

Відредаговано: 28.06.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись