Свою душу я почула

Відьма

Я сильніша відьма і, повір мені, що зліша.
З тобою геть ніщо у повний місяць не відбулось.
А я ледь стримувала погляд, від якого віє потойбіччям,
Я задоволена дарунком долі, бо аж ти здригнулась.

Яка різниця вже «У що ти віриш?», якщо тебе ця віра піднімає?
Інше діло, якщо боришся із нею ти у вічному бою.
А хто в тобі розгледить ту, що спопеляє
Одною фразою від серця: «Я тебе люблю»?

Придставила і розсміялась, бо кохання — не кінець,
Тримай міцніше свої мрії, розізлиш мене — я заберу.
Нехочу втратити себе серед скупчення безсовісних сердець,
Тому я кращий образ для життя у цьому світі підберу.

Kara Star

Подобається

#1778 в Різне
#404 в Поезія

У тексті є: кохання і самотність біль і радість, реальність і фантазія, важливі питання

Відредаговано: 28.06.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись