Свою душу я почула

Ставлю ціль

Ставлю ціль — дожити до ранку,
Та душа моя — лиш приманка.
Ви всі граєтесь, я для вас котик,
Ви знущаєтесь, для вас це наркотик.

Ставлю ціль — дожити до ночі,
І навіки заплющити очі.
Потонути з цигаркою в річці,
І забути про все це навіки...

Нема що сказати: щось нове.
В голові лиш мої діалоги.
Зрозуміла важливу я річ,
Про жахливу та тренерську ніч,

Як позаду я бачила тінь...
В очах своїх чорних видінь,
Там завжди була Данночка моя...
А тепер там не має і волі.

Я в очах своїх бачу її,
Бо вона завжди була в мені.
По шкалі я дворушна тваринка,
Я погана й хороша кровинка.

Я прекрасна й жахлива дочка,
Я вживаю смачний Арсенал,
Але зараз Чернігівське п'ю,
Хоча я його не люблю.

Та процентів занадто вже мало,
Хоча вони теж доканали.
Всього лиш затуманили легко
Й попри це я благаю лиш смерті.

Та для чого тобі в це пірнати?
Подумай, як житиме мати,
Подумай, як тато зіп'ється,
Й Андрія душа враз порветься....

Для чого? Сенс життя відшукай.
Живи! Пиши! Себе не вбивай!
А хто тут виписував зовсім недавно,
Поетично, відвтерто та гарно,

Щоб люди життя берегли,
Щоб убити себе не змогли.
Щоб страждання віршами складали,
Щоб щастя в житті цім пізнали.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше